Тягар гріха — нестерпний

Роздуми над Словом Божим на п’ятницю ІІІ тижня Великого Посту

Старозавітні книги дещо складні для розуміння сучасних людей. От у книзі пророка Осії взаємини між Богом та Ізраїлем показано на прикладі подружжя Осії та його дружини Ґомер, яка від початку грішила невірністю. Господь каже Осії, щоби пророк одружився з нею, а потім прощав її та приймав знову. Він має робити це заради ізраїльтян, щоб вони побачили себе в Ґомер, щоб зрозуміли, що Бог, як Осія, знов і знов прощає їх та кличе: «Навернися, Ізраїлю, до Господа Бога свого». Почуймо ці слова й ми.

Читання з книги пророка Осії (Ос 14, 2-10):

Повернись, Ізраїлю, до Господа, Бога твого, бо ти спотикнувся об твою  беззаконність. Візьміть слова з собою й поверніться до Господа. Скажіть Йому: «Прости всю беззаконність! Прийми те, що добре, і ми принесемо плід уст наших. Ашшур нас не врятує; на коні ми не будемо сідати; діла рук наших не називатимемо більше нашими богами; бо в Тобі сиротина знайде милосердя!» Я вилікую їхню зраду; Я полюбив їх доброхітно, бо гнів Мій від них відвернувся. Я буду для Ізраїля росою; він зацвіте, немов лілея, і, мов Ливан, пустить коріння. Його паростки далеко розростуться, краса його буде, немов маслини, а його запах – мов Ливану. Ті, що сидять під його тінню, знов будуть пшеницю плекати; вони будуть цвісти, неначе лоза виноградна; запах його буде, немов вино ливанське. Ефраїм скаже: «І що мені ще до ідолів?» Я відповідаю і дивлюсь на нього. Я, наче кипарис зелений, від мене буде плід твій.  Хто мудрий, нехай це зрозуміє! Розумний нехай це знає! Бо путі Господні праві, й праведники ходять ними, а грішники на них спотикнуться.

Сьогодні, як і в ті часи, Бог продовжує звертатися до нас, своїх дітей. Увесь період Великого Посту присвячений цьому, й тому зараз слова пророка звучать особливо переконливо. «Спіткнувся ти через провину свою» (Ос 14,2). Думаю, всі ми знаємо, яким нестерпним може бути тягар гріха. Та нам часто буває важко прийти до покаяння, тож і продовжуємо, як ті миші, які «плакали, кололися, та продовжували гризти кактуси».

На щастя, Господь не перестає звертатися до нас зі словами: «Віддай Мені свій тягар». Бог нагадує нам, що насамперед нам потрібна сповідь — перший крок на шляху до свободи.

Назвати свій гріх — це найкращий спосіб виявити його та позбавити його влади над собою. Ми починаємо словами: «Отче, я згрішив» (Лк 15,21). Продовжуємо конкретним переліком і постановою не повторювати ці гріхи. Й тоді чуємо, як у книзі Осії: «Ворохобність їхню вилікую» (Ос 14,5). Бог не лише прощає, але й зміцнює нас, щоб ми не падали знову.

Після кожної щирої та повної сповіді нам буде дедалі легше приймати Його любов і ділитися нею з іншими.

«Господи, будь милосердним до мене, грішного! Зціли мене і спрямуй на добру дорогу.» Слава Отцю, і Сину, і Святому Духу, і нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Підпишіться на канал «Слово між нами» у Telegram та приєднайтеся до чату Роздумів над Словом Божим у Viber.