Римо-катол.: 3 квітня (довільний спомин)
Святий Річард із Чічестера помер під час проповіді, яку виголошував перед одним із хрестових походів, великим прихильником яких він був.
Він народився близько 1198 року в Дройтвічі. Після довгих років навчання в Парижі, Болоньї та Оксфорді став 1235 року одним із найшанованіших викладачів Оксфордського університету, який — завдяки його ідеям та реформам — став провідним академічним осередком тогочасної Європи.
Потім його призначено канцлером архієпископа — і пізнішого святого — Едмунда РІча з Ебінгдона, з яким він сердечно заприятелював. Коли архієпископ помирав на його руках під час подорожі до Франції, Річард присягнув йому, що піде на теологічні студії, після чого стане священиком.
1244 року Річарда поставили єпископом у Чічестері, де він запам’ятався як людина, яка результативно противилася втручанням короля Генріха ІІІ, який намагався впливати на справи Церкви.
Король, зрештою, довго блокував його єпископське призначення, а після проголошення не погоджувався, щоб Річард зайняв визначену йому посаду. Тому святий подався до Рима, щоби папа Інокентій IV розглянув усі спірні питання. Папа визнав, що правда по стороні Річарда, однак король не поступався, через що Річард, повернувшись в Англію, на деякий час став… фурманом. Зокрема, саме так він допомагав на полях у господарстві приязного до нього настоятеля парафії, й тому його визнано покровителем фурманів.
Коли Річарду нарешті було дозволено розпочати його єпископську каденцію — король поступився перед загрозою екскомуніки, — то він старався про те, щоб настоятелі завжди були на своїх парафіях і завжди носили вбрання духовної особи. Також він оточив особливою опікою священиків-пенсіонерів. Помер 3 квітня 1253 року. 1262 року його проголосили святим.
Релікварій з його останками десятиріччями був об’єктом особливого культу, а до катедри в Чічестері, де вони знаходилися, щороку сходились натовпи вірних. Час реформації поклав край цим паломництвам.
фінансово.
Щиро дякуємо!
