Біблійні роздуми

Що ти бачиш під час Євхаристії?

23 Квітня 2019, 18:58 1452

Роздуми до Божого Слова на середу у Великодній октаві

 

 

Іноді навіть про добре знайому людину ми кажемо — я не впізнаю її. Учні, які йшли до Емауса, не впізнали Христа, тому що їхні очі були «ув’язнені» труднощами дня, щоденною суєтою і зосередженістю на подіях, що відбулися з ними, — але не на суті цих подій… Послухаймо уривок із Євангелія від Луки (Лк 24,13-35):

Аж ось того самого дня двоє з них ішли в село, на ім’я Емаус, стадій сто шістдесят від Єрусалиму, і розмовляли між собою про те, що сталось. А як вони розмовляли та сперечалися між собою, сам Iсус наблизившись, ішов разом з ними, але очі їм заступило, щоб Його не пізнали. Він їх спитався: «Що це за розмова, що ви, ідучи, ведете між собою?» Ті зупинились, повні смутку. Озвавсь тоді один з них на ім’я Клеопа, і Йому каже: «Ти бо один, що мешкаєш у Єрусалимі, а не знаєш, що цими днями в ньому сталося?1 І Він спитав їх: «Що таке?» Вони ж йому сказали: «Те, що сталося з Ісусом Назарянином, мужем, що був пророком, могутнім — ділом та словом перед Богом і всім народом, — та як наші первосвященики й князі видали його на засуд смертний і його розіп’яли. А ми сподівались, що це він той, хто має визволити Ізраїля. До того ж усього ось третій день сьогодні, як це сталось! Деякі з наших жінок, щоправда, нас здивували: вони пішли були ранесенько до гробниці, та, не знайшовши його тіла, повернулись і нам оповіли, що вони бачили ангелів, які їм з’явились і сказали, що він живий. Деякі ж з наших пішли до гробниці й знайшли так, як жінки сказали; його ж вони не бачили». А Він промовив до них: «О безумні й повільні серцем у вірі супроти всього, що були пророки оповіли! Хіба не треба було Христові так страждати й увійти в свою славу?» І, почавши від Мойсея та від усіх пророків, він вияснював їм те, що в усім Писанні стосувалося до Нього. Коли вони наблизилися до села, куди йшли, Ісус удав, що хоче простувати далі. Вони ж наполягали, кажучи: «Зостанься з нами, бо вже надвечір, і день уже похилився». І Він увійшов, щоб зостатись. І от, як Він був за столом з ними, взяв хліб, поблагословив, і, розламавши його, дав їм. Тоді відкрилися в них очі, і вони його пізнали. А Він зник від них: І казали вони один до одного: «Чи не палало наше серце в нас у грудях, коли він промовляв до нас у дорозі та вияснював нам Писання?» І вони рушили негайно й повернулися в Єрусалим, і там знайшли зібраних одинадцятьох і тих, що були з ними, які їм сказали: «Христос справді воскрес і з’явився Симонові». І вони розповіли те, що сталося в дорозі і як вони його пізнали при ламанні хліба. 

Уже вечоріло, та Клеопа і його друг не хотіли відпускати свого «випадкового» Попутника, тому наполягали: «Зостанься з нами» (Лк 24,29). І Він залишився розділити з ними трапезу. І тоді їхні очі відкрилися, і вони впізнали Ісуса Христа, свого воскреслого Господа, Того, Хто сказав: «Це тіло Моє» (Мк 14,22). Це був Ісус, який молився на хресті: «Отче, прости їм» (Лк 23,34). Той, Хто обіцяв, що третього дня воскресне. Усі ці події, швидше за все, одразу промайнули в пам’яті двох учнів, коли Ісус благословляв хліб.

Цей жест став тоді для учнів ключовим; важливий він і сьогодні для нас. Коли священик під час Літургії ламає хліб, нам дано очима віри побачити Христа, того ж самого, який ішов з учнями до Емауса.

Що ти бачиш під час Євхаристії? Чи бачиш розламане Тіло Розіп’ятого Христа, який помер за твої гріхи, щоби повернути тебе Отцю? Чи бачиш Воскреслого, який розірвав кайдани смерті та відчинив перед тобою браму небес, Того, хто віддає себе у безкровній жертві любові під час кожної Літургії?

Якщо тобі важко побачити Христа в молитвах і жестах священика — не засмучуйся. Учні з Емауса теж не відразу Його розпізнали. Для цього ми маємо життєвий шлях, щоби, слухаючи Боже слово, допомагаючи Ісусові в наших ближніх, рано чи пізно побачили Божого Агнця на вівтарі Євхаристійної трапези. А наприкінці шляху — на Його славному бенкеті у Царстві Небесному.

«Господи, допоможи мені серцем переживати таїнство Євхаристії. Я прагну побачити Тебе ясніше в ламанні хліба. Залишся зі мною, Ісусе!»

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духу, і нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.

 

 

Підпишіться на канал «Слово між нами» у Telegram та приєднайтеся до чату Роздумів над Словом Божим у Viber.

 

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Інші статті за темами

ПЕРСОНА

МІСЦЕ

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

ПІДТРИМАЙТЕ CREDO
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ми з вдячністю приймемо Вашу допомогу. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, роботу веб-майстра та гонорари фахівців. Переказ через ПриватБанк: Пожертвування можна переказати за такими банківськими реквізитами:

5168 7427 0591 5506

Благодійний внесок ПРИЗНАЧЕННЯ ПЛАТЕЖУ: Добровільна пожертва на здійснення діяльності часопису CREDO.

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Щиро дякуємо читачам за жертовність усім, хто нас підтримує!
Напишіть новину на CREDO
Якщо ви маєте що розказати, але початківець у журналістиці, і хочете, щоб про цікаву подію, очевидцем якої ви стали, дізналося якнайбільше людей, можете спробувати свої сили у написанні новин та створенні фоторепортажів на CREDO.
Підпишіться на розсилку
Кожного дня ми надсилатимемо вам листи з найважливішими та найцікавішими новинами.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: