Роздуми над Божим Словом на вівторок ІІ Великоднього тижня
Читання з Діянь святих апостолів (Діян 4,32-37):
Громада вірних мала одне серце й одну душу, і ні один не називав своїм щось з того, що кому належало, але все в них було спільне. Апостоли з великою силою свідчили про воскресіння Господа Ісуса й були всім вельми любі. Тому й ніхто з них не був у злиднях, бо ті, що були власниками земель або мали доми, їх продавали, приносили гроші за продане та й клали в ноги апостолів, — і роздавалось це кожному за його потребою. А Йосиф, якого апостоли прозвали Варнавою, що значить син утіхи, левіт, родом з Кіпру, мав поле; продавши його, він приніс гроші й поклав у ногах апостолів.
Як першим християнам вдавалося жити так, як описано в сьогоднішньому фрагменті з Діянь Апостолів? Відповідь коротка: завдяки Святому Духу, Вогню любові. Після П’ятдесятниці їхнє життя кардинально змінилося: вони стали здатними жити за законом Любові. Саме любов спонукала їх ділитися своїм майном, аби ніхто нічого не потребував.
І сьогодні Господь прагне, щоб ми жили в єдності, народженій Духом любові, у наших сім’ях, спільнотах, парафіях. Це нелегко, навіть коли ми справді щиро цього прагнемо. Адже такої єдності треба не просто хотіти, треба бути здатними поставити потреби ближніх вище своїх власних.
Ісус сказав: «Блаженні миротворці, бо вони синами Божими назвуться» (Мт 5,9). Бути в єдності з тими, хто поряд, особливо з братами та сестрами у вірі, — це покликання кожного християнина. Спокуса протиставити себе іншому, піднестися над кимось буде постійно з’являтися в кожного з нас. Не піддавайся їй, навіть якщо ввесь світ робить так. Зупинися й попроси Святого Духа вберегти тебе від божевілля пихи; попроси щоб, Бог зміцнив твою братню любов. Потім прислухайся до того, що Він скаже твоєму серцю. Може, Господь дасть тобі відвагу поговорити спокійно з кимось про проблему, що постала; попросити прощення чи простягнути комусь руку допомоги. Шляхів до єдності неймовірно багато. Будь відкритий до того, що підкаже Святий Дух.
Як Тіло Христове, ми покликані мати «одне серце й одну душу» один із одним (Діян 4,32). Це буде найкращим свідченням християнської любові для роз’єднаного світу. Звісно, досконалої єдності на землі досягти неможливо; та з Божою допомогою ми зможемо щодня робити кроки до ідеалу.
«Святий Духу, дай мені серце, що шукає єдності з тими, хто мене оточує, незалежно від моїх симпатій. Дай моїй сім’ї (спільноті/моїй парафії) одне серце й одну душу.»
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духу, і нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.
Підпишіться на «Слово між нами» у Telegram та Instagram, а також приєднайтеся до чату Роздумів над Словом Божим у Viber.
фінансово.
Щиро дякуємо!
