Роздуми над Божим Словом на вівторок V Великоднього тижня
Святий апостол Павло повернувся з подорожі в Дербу, Лістру та Антіохію Пісідійську. Там із ним дуже «жорстоко повелися» і навіть побили камінням. Переживши гоніння за Христа, він зрозумів істину, що в Боже Царство не входять без страждань. Послухаймо про це уривок із Діянь святих Апостолів (Діян 14, 19-28).
У Лістру надійшли юдеї з Антіохії та Іконії, які, привабивши на свій бік чернь, каменували Павла й виволікли геть за місто, думавши, що він умер, Та коли учні його обступили, він устав і повернувсь у місто. Наступного дня вийшов з Варнавою в Дербу. А як звістили Євангеліє в тім місті й придбали чимало учнів, повернулись назад у Лістру, Іконію й Антіохію, підсилюючи серця учнів і заохочуючи твердо триматись віри, бо через багато страждань нам треба ввійти в царство Боже. Вони настановили їм по церквах старших, а після молитви і посту, передали їх Господові, в якого ті увірували. І перейшовши Пісідію, прибули в Памфілію. Звістивши слово в Пергії, спустились в Атталію, а звідтіля відпливли в Антіохію, звідкіль були віддані ласці Божій на діло, яке довершили. Прибувши ж і зібравши Церкву, розповідали все, що Бог учинив з ними та як він відчинив поганам двері віри. І перебули з учнями чимало часу.
Вислухавши розповідь про діяльність апостолів, натхненних Святим Духом, спробуймо уявити, що Павло міг би сказати нам після пережитого: «Брати і сестри, подивіться на мене. Ви бачите синці на моєму обличчі, я все ще кульгаю… Подивіться й не давайте волі гніву. Краще подумайте про Ісуса Христа та Його силу зціляти і спасати. Якщо хоч одна людина повірить у Нього, я вважатиму, що всі ці шрами та синці не даремні. Я перед вами сьогодні — живий приклад того, що віра в Христа не захищає нас від проблем».
Іноді й твоя віра викликає опір ближніх. Віра — не магія, не правила гарного тону й тим більше не умова успішної кар’єри та пристойного заробітку. Але спробуй іти за прикладом Апостола народів. Після того, як його намагалися вбити, він не здавався, а продовжував говорити про Христа. Хоч це було нелегко, Павло простив кривдників, подолав страх і вистояв. Його духовний подвиг, наповнений присутністю Господа, навернув і навертає багатьох у всьому світі й нині!
Бог знає і твої труднощі, пов’язані зі сповідуванням віри. Іноді ти страждаєш від глузувань або нерозуміння близьких, друзів і колег. Може, ти носиш у своєму серці незримі рани. Ніколи не відступай. Не бійся! Пам’ятай, що Ісус перебуває в тобі: у твоїй надії, щирості та доброзичливості до ближніх. Пам’ятай, що Господь любить і твоїх недругів, і молися за них. Згодом ти побачиш чудеса навернення.
Коли в полон бере недоля,
І серце тріпотить, як віхоть, —
Не вір пітьмі, встань проти болю,
Не вір в нещастя і безвихідь.
Людині дерзновення личить,
Божественна любов без міри.
Й коли впадеш у потойбіччя, —
Злетиш увесь на крилах віри.
«Господи Ісусе Христе, поможи мені залишатися вірним за будь-яких обставин. Знаю, Ти не покидаєш мене. Відкрий серця тих, до кого мене посилаєш, — і вони зможуть прийняти Тебе як свого Господа і Спасителя».
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духу, і нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.
Підпишіться на «Слово між нами» у Telegram та Instagram, а також приєднайтеся до чату Роздумів над Словом Божим у Viber.
фінансово.
Щиро дякуємо!
