Роздуми над Божим Словом на суботу V Великоднього тижня
Вслухаймося в сьогоднішнє Боже слово з Діянь святих Апостолів про покликання учня на ім’я Тимотей (Діян 16,1-10):
Павло прибув у Дербу і Лістру. А був там один учень, Тимотей на ім’я, син однієї жінки, віруючої юдейки, а батька грека. Він мав добру славу між братами Лістри й Іконії. Павло хотів узяти його з собою і, взявши, обрізав із-за юдеїв, що були в тих місцях; усі бо знали, що його батько був грек. Як же проходили через міста, передавали їм, щоб берегти ті постанови, що їх були схвалили апостоли і старші в Єрусалимі. Отак Церкви утверджувались у вірі й росли числом щоденно. Вони пройшли через Фригію і Галатський край, а Дух Святий заборонив їм звіщати слово в Азії. Дійшовши до Місії, вони пробували пройти у Вітинію, та Дух Ісуса їм того не дозволив, і, пройшовши Місію, прибули до Троади. Аж тут з’явилось Павлові вночі видіння: один македонець стоїть і, благаючи його, каже: «Перейди в Македонію і допоможи нам». Як тільки він побачив це видіння, ми зараз же старались вийти в Македонію, зрозумівши, що Бог нас покликав звіщати їм Євангеліє.
Спробуймо уявити, яким був учень апостола Павла Тимотей, той, що пізніше став святим. Його мати — юдейка, яка прийняла християнство, а батько — грек, залишився язичником. Тимотей бачив напруження, що виникло в сім’ї через відмінність віросповідань. Матір Тимотея Юніс та його бабуся Лоїс, яка теж була християнкою, гарно вплинули на формування його особистості. Згодом Тимотей став першим єпископом Ефеса, а пізніше — прийняв мученицьку смерть.
На формування кожного з нас впливає атмосфера, в якій ми зростали: наші батьки, найближчі родичі. І якщо батьків ми не обираємо, то вчителів і духовних наставників можемо вибрати за підказкою свого серця. Тимотей не випадково пішов за Павлом. Юнак побачив у ньому мудрого наставника і приклад самовідданого служіння Христові.
Апостол Павло був уважним до свого учня, добре знав особливості його характеру та всіляко підтримував. Наприклад, Павло просив коринтян сприяти Тимотею так само, як йому самому. «Нікого бо не маю рівного йому душею, що так щиро дбав би про вас», — писав апостол до филип’ян. Павло піклувався й про здоров’я юнака. В одному з послань до нього пише: «Перестань пити воду, вживай і вина трохи через шлунок і твої часті недуги».
І ти проси в Господа духовного наставника для себе. У твоєму житті він може стати неоціненною допомогою. Якщо в тебе вже є наставник, молися за нього і дякуй Богові за нього.
«Господи, дякую Тобі за мудрість і самовідданість, які даєш нашим наставникам. Нехай їхні молитви й поради принесуть плоди, приємні Тобі».
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духу, і нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.
Підпишіться на «Слово між нами» у Telegram та Instagram, а також приєднайтеся до чату Роздумів над Словом Божим у Viber.