Роздуми над Першим читанням на п’ятницю ХІІІ Звичайного тижня, рік І
Було ж віку Сари сто двадцять сім років. І вмерла Сара в Кіріят-Арбі, себто в Хевроні, в Ханаан-краю. Тож Авраам увійшов справляти жалобу по Сарі та плакати по ній.
Потім Авраам устав від покійниці своєї і промовив до синів Хета, кажучи: «Чужинець я і захожий у вас. Дайте мені серед вас посілість на гріб, щоб я міг поховати мою покійницю».
Після придбання посілості Авраам поховав Сару, свою жінку, в печері на полі Махпела, проти Мамре, тобто Хеврону, в Ханаан-краю.
Постарівся віком Авраам, і Господь благословив Авраама в усьому.
Тоді Авраам сказав своєму слузі, старшому в його домі, що правив усім його маєтком: «Поклади лишень руку під моє стегно. Я заклинаю тебе Господом, Богом неба й Богом землі, що не візьмеш ти моєму синові жінку з дочок ханаанян, серед яких я перебуваю, а підеш у мій край, до рідні моєї, і візьмеш жінку синові моєму Ісаакові».
Слуга ж мовив до нього: «А якщо жінка не захоче йти за мною в край цей, чи маю відвести твого сина назад у край, звідки ти вийшов?»
Тоді Авраам відповів йому: «Гляди, щоб ти не відводив туди мого сина! Господь, Бог неба, який вивів мене з дому мого батька та з мого рідного краю, і який говорив до мене та клявся мені словами: “Потомству твоєму дам Я цю землю”, – Він пошле свого ангела перед тобою і візьмеш звідтіля жінку моєму синові. А як жінка не захоче йти з тобою, то ти будеш вільний від тієї клятви, якою мені поклявся. Тільки сина мого туди не повертай!»
Пройшло багато часу. Ісаак вертався від місця, де була криниця Лахаї-Рої, бо він жив у краї Негев. Надвечір вийшов Ісаак пройтися в полі. Підвів свої очі й бачить – ось ідуть верблюди. Ревека також підняла очі й, побачивши Ісаака, зійшла з верблюда, та й каже до слуги: «Хто цей чоловік, який йде полем нам назустріч?»
Слуга ж відрік: «Це мій пан».
Тоді вона взяла вельон та й накрилась. І розповів слуга Ісаакові все, що вчинив. Тоді ввів її Ісаак у шатро Сари, своєї матері, і взяв він Ревеку та й стала вона йому за жінку. Він же полюбив її, і було це для нього розрадою після смерті його матері.
Бут 23,1-4.19; 24,1-8.62-67
Як видно з координат читання, сьогодні читаємо вирізані уривки з двох розділів книги Буття. Історія з пошуком дружини для Ісаака довша, з багатьма подіями (які варто прочитати). І навіть у такій справі, як одруження людини, задіяний Бог. Про Бога у цій історії говориться не так вже й багато: на початку Авраам виражає впевненість у Божій опіці, а в кінці слуга сповідує Боже провидіння, що керувало усім. Погляд назад допомагає побачити таємничу нитку, що поєднує все у щось продумане, мудре. Роздуми над минулим приводять до побачення таємничого Божого діяння, котре не завжди є таким відкритим і зрозумілим тоді, колі ці події відбуваються.
Господи, нехай моє минуле, освітлене Твоєю тихою присутністю, допомагає жити теперішній час з твердою впевненістю у Твою турботу про всі мої справи!
фінансово.
Щиро дякуємо!
