Американський католицький портал Crux стверджує, що після свого обрання на папу в 2005 році Бенедикт XVI запропонував тодішньому архієпископові Буенос-Айреса кардиналу Хорхе Маріо Берґольйо посаду Державного секретаря Апостольського Престолу.
Однак майбутній Папа Франциск відмовився. Згідно з цією інформацією, Бенедикт XVI хотів, щоб кардинал Берґольйо допоміг йому в очищенні Римської курії.
Портал посилається на Францискового знайомого з тих часів, коли він був архієпископом Буенос-Айреса. Отець Фернандо Міґенс, колишній ректор духовної семінарії в Сан Мігелі, в передмісті аргентинської столиці, згадує, що вже «Павло VI дуже страждав від зіпсованості в Апостольському Престолі».
«Я знаю, що Йоан Павло ІІ також дуже страждав через це, але постановив, що його пріоритетом буде місія. Бідний Бенедикт [XVI] пробував цьому противитися, і щоби щось зробити, запропонував Берґольйо, що поставить його Державним секретарем, але Хорхе відмовився», — каже священник.
Як пише Crux, чутка про пропозицію кардиналові Берґольйо посади ватиканського держсекретаря з’являється вперше. Однак — нагадує ватиканська кореспондентка порталу, Інес Сан Мартін, — уже «під кінець понтифікату Йоана Павла ІІ говорилося, що аргентинський кардинао міг би отримати високу посаду у Ватикані». Ветеран італійських ватиканістів Сандро Маджістер писав 2002 року, що після його входження у роботу засідань Синоду єпископів 2001р. деякі церковні достойники хотіли прикликати кардинала Берґольйо до праці в Римі, на що він сам тоді нібито відповів «Я би помер в курії».
Попри відмову, на думку джерел порталу Crux, стосунки Бенедикта XVI з кардиналом Берґольйо мали особистий характер і були позначені глибокою повагою. Не названий на ім’я колишній співпрацівник кардинала стверджує, що скільки разів Берґольйо їхав до Рима, «він міг піти до папи майже без прохання про аудієнцію». Також вони мали звичай «регулярно, інколи навіть раз на місяць», розмовляти по телефону.
Британський письменник Остін Айвере, автор (серед іншого) книжки «Пророк. Біографія Франциска, радикального папи», сказав, що «кардинал Берґольйо мав у Римі репутацію хрестоносця, який бореться із зіпсуттям, і папа Бенедикт дуже високо його цінував, тому ідея попросити його про те, щоб був державним секретарем, виглядає правдоподібною». А якщо так було, то «Берґольйо вчинив мудро, що відкинув цю пропозицію», бо «без авторитету папи, який стоїть за реформою, зробити її неможливо».
Crux вважає «добре задокументованим» факт, що кардинал Берґольйо був кандидатом на папу вже 2005 року, але тим, хто пропонував його кандидатуру, він сказав, щоби підтримували кардинала Ратцінґера.
AFP PHOTO / ARTURO MARI / OSSERVATORE ROMANOOSSERVATORE ROMANO
фінансово.
Щиро дякуємо!
