Роздуми над Першим читанням на суботу ХVІ Звичайного тижня, рік І
Тими днями повернувся Мойсей і переповів народові всі слова Господа і всі рішення. Увесь же народ відповів в один голос словами: «Усе те, що нам сказав Господь – виконаємо».
І написав Мойсей усі слова Господні, і, вставши рано-вранці, спорудив жертовник під горою і дванадцять стовпів, за дванадцятьма колінами Ізраїля. І послав юних синів Ізраїля, щоб учинили всепалення й пожертвували Господові телят як мирні жертви. Взяв Мойсей половину крові й налив її в миски, а другою половиною крові покропив на жертовник.
Потім узяв книгу завіту й прочитав до вух народу, й ті сказали: «Усе, що сказав Господь, зробимо й слухатимемося».
Взяв тоді Мойсей кров та й покропив на людей, і сказав: «Це кров союзу, який уклав Господь із вами, згідно з усіма цими словами».
Вих 24,3-8
Ми прочитали обряд укладання союзу між Богом та Ізраїлем. Мойсей кілька разів говорить народові про те, що чув від Бога, перепрочитуючи сказане. Ізраїль, вислухавши Книгу Завіту, приймає Божі вказівки: «Усе, що сказав Господь, зробимо й слухатимемося». Ще перед тим, як слухати, вони готові зробити сказане!
А потім кров’ю жертв, якою спочатку було окроплено вівтар, Мойсей окроплює і сам народ. Вірні становлять другий Божий вівтар, святий народ, царське священство, особливе місце, на якому служиться Богу.
Християни теж покликані виконувати й слухати Книгу Завіту, написану кров’ю Христа. Ми — вівтар Божої слави, на якому мають приноситися угодні Христу жертви. Який я вівтар?
Читайте також: Роздуми до сьогоднішнього Євангелія