Від читачів

«В гори з Ісусом!» Учасники згадують свої відкриття на реколекціях

19 Серпня 2019, 13:57 529

З 5 по 12 серпня в Яблуниці (Івано-Франківська обл.) відбулися реколекції для молоді під назвою «Подорожую з Маленьким Принцом».

Кожний день минав у читанні Святого Письма, молитві, іграх і тренінгах із психологом Вікою Кондратюк. Ось декілька голосів учасників:

 

 

«Реколекції “В гори з Ісусом!” заінтригували мене від самого початку, як тільки я про них прочитала на сайті СREDO. Але що вони пройдуть настільки класно, я і не підозрювала! Серед учасників я була найстаршою і спершу це трохи непокоїло; але ми всі так здружилися, що, коли настав час повертатись додому, було важко попрощатися. Організатори, с. Анна PDDM і Вікторія Кондратюк, викладались на повну. Все пізнане ми старались одразу застосовувати на практиці. Мені сподобалося прибирати сміття під час сходження в гори, сподобалися тренінги про емоції, а також читання Святого Письма і зворушливі адорації Пресвятих Дарів. Сходження в гори вимагало немалих зусиль, але красиві пейзажі, хороші друзі додавали ентузіазму, а краєвиди з вершин просто зачаровували. Час пролетів надзвичайно швидко. А тепер нові знання залишилось застосовувати у щоденному житті!»

Ірина, 30+

 

«Це були найпрекрасніші 7 днів мого життя! Всі були веселі та енергійні, ніхто не жалівся, кожен залишив після себе теплі і приємні враження. Я відкрила багато для себе нового, пізнавального, знайшла друзів. Ідучи в гори, навіть не думала, що ми зможемо подолати таку велику відстань; але завдяки чудовому колективу ми дійшли до своєї мети! Пейзажі, які перед нами відкривались, неможливо передати жодною технікою, їхня краса безмежна і непередбачувана…»

Ангеліна, 14 р.

 

«Під час реколекцій мене найбільше зворушило переживання, які я відчула на горі. При сходженні був сильний вітер і малий дощик, але після молитви все ж таки вийшло сонце. Це стало доказом того, що Бог завжди вислуховує наші прохання й ніколи не стоїть осторонь. Тренінги були дуже корисні. Я зрозуміла, що маю право і можу відмовляти людям — а донедавна було так важко сказати: “вибач, але я зайнята, допоможу коли звільнюся”, або просто коротке слово “ні”. Я знайшла ще 15 друзів, кожний з яких — унікальний, неповторний, кумедний, і відповідальний… У кожного з них є ота “полуничка на тортику”, тому це так казково. А найголовніше: я побачила перше в своєму житті освідчення, яке відбулося на найвищій точці України — Говерлі. Настю і Владе, будьте щасливими!»

Роксолана, 14 р.

 

 

«Реколекції дуже сподобалися. Багато нових знайомств, і багато чого відкрив нового для себе».

Влад, 16 р.

 

«Реколекціі “Подорожую з Маленьким Принцом” зацікавили мене, бо такий досвід, де поєднують авторів та слово Боже, для мене вперше…

Я знову змогла поринути в чудову красу Карпат (я полюбила ці краєвиди!), а дуже мотивуючі тренінги Віки не пройшли осторонь мого серця. Я обов’язково спробую застосувати отримані знання на практиці. У сходженнях ти долаєш не лише каміння, коріння, болото, а найголовніше — думку: “Я справді стільки пройшла і стільки подолала… Я зможу пройти більше!”

Дякую всім за гарні слова та побажання, за зворушливі моменти на Говерлі — це залишиться в пам’яті назавжди. За смачну їжу і приємне спілкування, пісні та гру на цимбалах. З нетерпінням чекатиму наступного літа й чудових подорожей».

Вероніка, 25 р.

 

«Спочатку я сумнівалась, чи їхати. Коли дізналася, що там буде багато тренінгів і доведеться говорити про свої погляди і життєві позиції, — стало страшно, бо я не дуже люблю говорити на такі теми. Якщо таки й говорю, то тільки з найближчими людьми. Зазвичай на таких заходах я мовчу.

Але якось так сталося, що Господь відкрив моє серце і мій розум: я говорила на тренінгах, не боялась висловити свою думку, і це було дуже класно! Я була в шоці від себе, бо ж звикла залишати все тільки у своїй голові!

Так от, до чого я веду. Якщо ви такі самі боягузи, як я, — то не бійтеся: Бог зробить усе, як має бути!

Реколекції в горах були немов ковток свіжого повітря. Це поєднання краси природи і краси людини (як внутрішньої, так і зовнішньої). Після них хочеться тільки одного: змінювати життя і ставати кращою. Це не буде легко, але я старатимусь, і сподіваюся, що до наступної такої зустрічі змінюся на краще!»

Марія, 19 р.

 

Інші статті за темами

ПЕРСОНА

МІСЦЕ

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

ПІДТРИМАЙТЕ CREDO
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ми з вдячністю приймемо Вашу допомогу. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, роботу веб-майстра та гонорари фахівців. Переказ через ПриватБанк: Пожертвування можна переказати за такими банківськими реквізитами:

5168 7427 0591 5506

Благодійний внесок ПРИЗНАЧЕННЯ ПЛАТЕЖУ: Добровільна пожертва на здійснення діяльності часопису CREDO.

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Щиро дякуємо читачам за жертовність усім, хто нас підтримує!
Підпишіться на розсилку
Кожного дня ми надсилатимемо вам листи з найважливішими та найцікавішими новинами.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: