Свята та святі

«Третій Спас». Яке сьогодні свято у греко-католиків і православних?

29 Серпня 2019, 14:15 569

Свято перенесення з Едеси до Царгорода нерукотворного образу Ісуса Христа відзначають сьогодні за Юліанським календарем. Його ще називають третім Спасом.

«Серед свят, історію та значення яких рідко хто знає, у серпні місяці маємо аж три «Спаси». Це три зовсім різні свята, але у назві кожного із них є слово «Спас», пише РІСУ.

14 серпня – свято Всемилостивого Спаса і Пресвятої Богородиці; 19 серпня – Преображення Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа; 29 серпня – перенесення з Едеси до Константинополя нерукотворного образа (нерукотворного Спаса) Господа Ісуса Христа. Ці свята не пов’язані між собою ні історично, ні хронологічно, ні географічно, ні символічно. Між ними єдиний зв’язок – постать Спасителя. Ці свята називаються першим, другим і третім “Спасом”», — розповідає декан Львівської православної богословської академії о. Назар Лозинський.

Згідно з давнім переданням, сирійський цар Авгар захворів проказою. Він чув, що в Ізраїлі живе якийсь Чоловік, Який творить дива. Цар відіслав свого художника Ананію і той намагався намалювати Христа, поки Він проповідує. Йому нічого не вдавалось, бо зображення постійно розпливалось. Це помітив Ісус, підійшов, умився, обтер рушником обличчя і на ньому відбився Його лик. Отримавши цей рушник, цар частково зцілився. Остаточне зцілення прийшло до нього лише після того, як у Едесу прийшов апостол Юда Тадей, охрестив Авгаря та мешканців міста. У Х столітті візантійський імператор Костянтин Багрянородний викупив у еміра Едесси цей рушник-убрус, переніс його до Константинополя та помістив у Фароському храмі Пресвятої Богородиці. Саме цю подію і відзначаємо 29 серпня.

Ікона Спас Нерукотворний належить до найстаріших відомих ікон на українських землях. Вже у ХІІ ст. тут писалися власні варіанти цієї ікони у візантійському стилі. Зображення Спаса Нерукотворного можна бачити у кожному православному або греко-католицькому храмі. Також воно є одним із найпопулярніших у сучасному сакральному мистецтві.

 

Інші статті за темами

СЮЖЕТ

свята

ПЕРСОНА

МІСЦЕ

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

ПІДТРИМАЙТЕ CREDO
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ми з вдячністю приймемо Вашу допомогу. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, роботу веб-майстра та гонорари фахівців. Переказ через ПриватБанк: Пожертвування можна переказати за такими банківськими реквізитами:

5168 7427 0591 5506

Благодійний внесок ПРИЗНАЧЕННЯ ПЛАТЕЖУ: Добровільна пожертва на здійснення діяльності часопису CREDO.

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Щиро дякуємо читачам за жертовність усім, хто нас підтримує!
Напишіть новину на CREDO
Якщо ви маєте що розказати, але початківець у журналістиці, і хочете, щоб про цікаву подію, очевидцем якої ви стали, дізналося якнайбільше людей, можете спробувати свої сили у написанні новин та створенні фоторепортажів на CREDO.
Підпишіться на розсилку
Кожного дня ми надсилатимемо вам листи з найважливішими та найцікавішими новинами.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: