Роздуми над Словом Божим на п’ятницю XXV Звичайного тижня, рік І
«Хто зостався між вами, що бачив дім цей у першій його славі? І яким ви його бачите тепер? Чи не здається він наче ніщо в очах ваших? Та тепер ти, Зоровавéле, кріпися! — говорить Господь; кріпись і ти, Ісусе, сину Йоцадáка, первосвященику! Кріпись, увесь народе краю, — говорить Господь Воїнств. До праці! Адже Я з вами, — слово Господа Воїнств».
Будівництво нового храму — дуже складна й трудомістка справа. Вона займає всю увагу настоятеля парафії, а також увагу, сили й енергію багатьох вірян. Настоятель часто розпочинає будівництво жваво і з великим ентузіазмом. До початку будівництва настоятель «свіжий», з гарним волоссям і красивим виразом обличчя. А коли процес завершується, часто по довгих роках, настоятель уже сивий і зі зморшками на обличчі. Його лице відображає те, що він вклав багато нервів і всю енергію в новий храм. Він пережив тривалий час випробувань. Тому, перш ніж погоджуватися на нове будівництво, мудрий священник двічі або й тричі подумає і «промолить» усе питання. І коли він починає, якщо він мудрий, то усвідомлює, що тільки Господь допоможе йому і його парафії звершити цей «подвиг».
Але новий храм — це дуже важлива справа! Парафія повинна мати місце для зібрання й молитви. Тому й вибору якось немає — треба будувати! За останню чверть століття постало багато храмів і каплиць, багато людей долучилися до цієї справи. Без цих місць було б складно жити повноцінним церковним життям. Чимало людей прийшли до спасіння завдяки цим церковним будівлям. Багато й досі знаходять там надію, мир і любов. Народ Божий не може залишатися без місць для зібрання.
Сьогодні пророк Аггей проголошує своєму народові, Ізрáїлю, якого залишилося мало (і мало хто повернувся у Палестину після вигнання до Вавилона), і заохочує людей словами Господа Сил (Саваофа): «Кріпись, увесь народе краю, — говорить Господь Воїнств. До праці! Адже Я з вами, — слово Господа Воїнств». Ці слова потрібні саме тієї миті: адже народ і його вожді не дуже то й хочуть будувати новий храм після зруйнування першого. Їм бракує сміливості, віри й сил. Вони мають справу зі спротивом з боку самарян, і все затягнулося аж настільки, що вони більш-менш покинули будівництво. Господь же не бажає цього.
Через створення нового Храму Господь збирається відновити свій Завіт із рештками народу Ізрáїля та обіцяє допомогти їм подолати всі сумніви й труднощі: «дух Мій перебуває між вами; тож не бійтесь! Бо так каже Господь Воїнств: Ще трохи, і Я потрясу небом й землею, морем й сушею. Я потрясу всіма народами, і прийдуть скарби всіх народів, і Я сповню дім цей славою».
Ми живемо в часи Нового Завіту, коли до нас прийшов «Жаданий усіма народами», який спасає і дає нам свій мир. Нехай наші храми завжди будуть місцем зустрічі з Живим Богом!
о. Янез Север SJ, Verbum Christi
фінансово.
Щиро дякуємо!
