Пропонуємо кілька наступних роздумів до закликів Лоретанської літанії.
Діва Марія — Мати Церкви, і Церква наголошує, що Вона — Мати непорочна, пречиста, незаймана, наймиліша, предивна.
Мати Творця і Спасителя — наймиліша з матерів, Мати доброї поради і Діва розсудлива. Також Її дівоцтво оспіване у різних титулах, бо Церква здавна визнавала, що чистота цієї Діви стала Її великою силою у Бога.
Шанована, прославлена могутня
Бароко було часом в історії Церкви, коли про Марію писали, співали й говорили дуже багато — згідно з відомим висловом св.Бернарда Клервоського «De Maria numquam satis», тобто «Про Марію ніколи не забагато». В деяких моментах це провадило до надмірностей, бо в такому екзальтованому культі Марія для багатьох людей ставала важливішою за Ісуса. Саме звідси походить емоційно красиве, але теологічно неправильне бачення Марії як захисниці світу від «злого» та розгніваного Бога.
Роздуми ІІ Ватиканського Собору й часи після нього старалися повернути католицькій теології належний розсудливий підхід. Нині ми Діву Марію не тільки прославляємо, медитуючи над тим, що вчинив для Неї Бог; не тільки молимося за Її заступництвом — але і вчимося від Неї як від людини, слухняної Богові.
А роздумуючи про Неї як про діву гідну шани і шановану людьми, вчимося смирення, яке є найточнішим Її представленням. Вона ніколи не затримує думку й погляд на собі — Вона постійно вказує на Ісуса.
Діва ласкава
Титул «Діва Ласкава» мав би писатися з обох великих літер.
Коли до Марії приходить ангел, щоби благовістити Їй народження Божого Сина, він скеровує до Неї слова, які неможливо повністю точно перекласти: και εισελθων ο αγγελος προς αυτην ειπεν χαιρε κεχαριτωμενη (читається: kai eiselthōn ho angelos pros autēn eipen chaire kecharitōmenē). У перекладі це звучить так: «Ангел сказав їй: “Радуйся, благодатна, Господь з тобою».
Слово «благодатна», яким перекладено грецьке kecharitōmenē, не передає повноти цього неологізму. Це слово більше ніде не з’являється у текстах Святого Письма. Тому його визнано новим ім’ям, яким Марія названа в Бога.
Марія — сповнена благодатей, милостей, «ласк» — Діва Ласкава, або краще сказати — Діва Всеблагодатна: не тому, що вона роздає якісь блага, а тому, що Вона настільки повна Святим Духом, що зачала й дала світові Божого Сина, привела нам Подателя всілякої благодаті, а саме — створення, відкуплення та вічного життя.
Це обдарування Марії благодатями подіяло з такою міццю, що Вона зачалася без первородного гріха, була вбережена в повній відданості Богу (дівоцтві) та взята на небо з душею і тілом.
Єдина молитва Марії
І йдеться не про Розарій! Бо він не є молитвою Марії, він є молитвою за Її заступництвом.
А молитва, яку промовила сама Діва Марія, — це гімн «Магніфікат», записаний у Євангелії від Луки:
Величає душа моя Господа
і дух мій радіє в Бозі, Спасі моїм,
бо він зглянувся на покору слугині своєї;
ось бо віднині ублажатимуть мене всі роди.
Велике бо вчинив мені Всемогутній,
і святе його ім’я.
(Лк 1, 46-49).
Марія усвідомлює свою гідність, Вона знає, що всі покоління відтепер Її благословлятимуть, — але не з огляду на Її особисті риси, заслуги чи титульну могутність, а тільки з огляду на те велике, що Її учинив Бог.
Переклад CREDO за матеріалами: Aleteia