29 червня 2019 р. Папа Франциск подарував Константинопольському Патріархові Вартфоломеєві І релікварій із фрагментами мощей святого апостола Петра.
Дар був переданий через делегацію Константинопольського Патріархату, що брала участь у святкуванні урочистості святих Петра й Павла в Римі. У п’ятницю, 13 вересня 2019 р., оприлюднено лист Святішого Отця до Константинопольського Патріарха, в якому він пояснює цей жест, повідомляє Vatican News.
Історія реліквій святого Петра
«Вашій Святості відомо, що неперервана традиція Римської Церкви, — читаємо в листі, — завжди свідчила й свідчить про те, що Апостол Петро після своєї мученицької смерті в Цирку Нерона був похований у розташованому неподалік некрополі на Ватиканському пагорбі. Його гріб швидко став місцем паломництва вірних із різних частин християнського світу. Пізніше імператор Константин збудував на місці поховання Апостола Ватиканську базиліку, присвячену святому Петру».
Описуючи подальшу історію мощей Князя Апостолів, його Наступник зазначає: 1939 року Пій ХІІ вирішив розпочати розкопки під собором св.Петра, внаслідок яких спочатку було встановлене точне місце поховання Апостола. Пізніше, 1952 року, під головним вівтарем базиліки, поруч із червоним муром, що датується 150 роком, була віднайдена поховальна ніша. Один із написів на стіні грецькою мовою був «petros enì», тобто «Петро тут». Кістки, знайдені в ніші, обґрунтовано можна вважати кістками святого Петра.
Тепер ці мощі зберігаються в некрополі під базилікою св.Петра. Дев’ять фрагментів мощей Павло VI розпорядився помістити в бронзовий релікварій і зберігати в папських апартаментах Апостольського палацу, щоб мати змогу молитися біля них, не спускаючись у Ватиканські підземелля. Релікварій прикрашений написом латинською мовою: «Кістки, знайдені в землі під Ватиканською базилікою, вважаються кістками святого Апостола Петра».
«Саме цей релікварій, що містить дев’ять фрагментів кісток святого Петра, — пише Глава Вселенської Церкви до Константинопольського Патріарха, — я бажав подарувати Вашій Святості та любій Церкві Константинополя, яку Ви очолюєте з великою самовідданістю».
Кроки попередників на шляху екуменізму
«Роздумуючи про нашу обопільну рішучість спільно прямувати до повного сопричастя, — зазначає Наступник святого Петра, — я подякував Богові за поступ, здійснений від того моменту, коли наші шановані попередники зустрілися в Єрусалимі п’ятдесят років тому». Папа згадав про ікону, яку Патріарх Афінагор подарував з нагоди тієї зустрічі Папі Павлові VI: «Ікону братів Петра й Андрія, що обіймаються, об’єднані вірою та любов’ю до єдиного Господа».
«Ця ікона, — додає Папа Франциск, — що за дорученням Папи Павла VI знаходиться в Папській Раді сприяння єдності християн, стала для нас пророчим символом відновлення того видимого сопричастя між нашими Церквами, якого ми прагнемо, про яке гаряче молимося й задля якого трудимося. Таким чином, у мирі, що зароджується в молитві, я усвідомив, що матиме дуже важливе значення, якщо деякі фрагменти мощей Апостола Петра будуть поміщені поруч із мощами Апостола Андрія, якого вшановують як небесного покровителя Костантинопольської Церкви».
Жест підтвердження
«Я відчув, — пише Папа, — що ця думка прийшла від Святого Духа, який у різні способи надихає християн до віднови того повного сопричатя, про яке наш Господь Ісус Христос молився напередодні своїх Страстей».
Наступник Святого Петра пояснює, що цей жест є підтвердженням шляху наближення між двома Церквами, «шляху, який іноді є вимогливим і важким», але «який супроводжують знаки Божої благодаті». Прямування цим шляхом, за його словами, вимагає насамперед духовного навернення та нових мужніх кроків.
Папа побажав, щоби об’єднання мощей двох братів в апостольстві постійно нагадувало й спонукало до того, щоб на цьому шляху, який ще триває, відмінності не ставали перешкодою на дорозі спільного свідчення та євангелізаційної місії на служінні людству, яке ризикує піддатися спокусі будувати світ без Бога.
«Ваше Святосте, мій дорогий Брате, — пише на завершення Папа Франциск, — мені було дуже приємно розділити з Вами ці думки. Сподіваюся, що незабаром знову зможу зустрітися з Вами, прошу Вас молитись за мене й благословити мене, а я обмінююся з Вашою Святістю братніми обіймами миру».
фінансово.
Щиро дякуємо!
