6 вказівок недостатньої побожності

Хоча ця стаття прямо протилежна до «5-ти вказівок нездорової побожності», вона є не менш важливою.

Минулого тижня ми говорили про «5 вказівок нездорової побожності».

Дехто вважає, що в тій статті варто було би вживати слово «релігійність». Але вибір на користь слова «побожність» не випадковий. На відміну від релігійності, побожність — це чеснота, і про неї треба говорити часто, щоби працювати над тим, щоб вона була насправді щирою.

Тому, у продовженні до попередньої теми, сьогодні поговоримо про те, як визначити, коли ми недостатньо побожні.

Ісус зазначав, що брак побожності такий само небезпечний, як і гіпертрофована релігійність.

Він не раз нагадував нам «чувати і молитися», а також вчив «молитися завжди, і не занепадати духом». Як довго потрібно молитися? Ісус проводив у молитві цілі ночі…

Господь заповів нам бути сіллю землі та світлом для світу, й цього можна досягти лише через молитву. Якщо людям не подобається твоє світло, то, за Його словами, ти станеш благословенним через їхні переслідування.

Також Він застерігав: «Хто, отже, буде соромитися мене й моїх слів перед цим родом перелюбним та грішним, того посоромиться і Син Чоловічий, коли прийде у славі Отця свого з святими ангелами».

Виходить, побожність для спасіння архіважлива, але чи у нас вона є? Давайте проаналізуємо.

1.Ти недостатньо побожний, якщо боїшся почепити образ чи розп’яття вдома на стіну.

1991 року я супроводжував священника з Албанії, який після перебування в одиночному ув’язненні за Христову віру проводив збір коштів по США.

Ми якраз гостювали в однієї албанської сім’ї, коли він раптово почав роздратовано кричати на них: «У вас немає розп’яття на стінах! Чому у вас немає розп’яття? Звідки люди знатимуть про те, що ви — католики? Коли поліція арештовувала нас в Албанії, то забирала наші розп’яття. Ми переховували їх, щоб вони збереглися. Багато людей загинули через те, що мали розп’яття на стінах, а ви тут, у вільній державі, не маєте жодного?»

Часто ми виправдовуємо цю ситуацію тим, що не хочемо провокувати інших. Адже в деяких домах можемо побачити занадто багато релігійної атрибутики. Через це невіруючі люди почуваються некомфортно, й доходить до того, що вони просто перестають відвідувати ті оселі.

Але, як на мене, якщо вибір стоїть між надмірністю й відсутністю, то краще вибрати надмірність.

2.Ти недостатньо побожний, якщо боїшся виглядати «святошею» в очах інших.

Ти хрестишся і молишся зі своєю сім’єю перед трапезою? Дуже добре. А як щодо того, коли ти в ресторані?

Я уникав молитися перед їдою в ресторані, бо думав, що не хотів викликати роздратування у присутніх. Проте, коли я почав аналізувати свої думки, то виявилось, що я не робив цього просто тому, що не хотів виглядати дивно в очах інших.

3.Ти недостатньо побожний, якщо вважаєш себе доброчесним, або навіть благочестивим.

Коли читаємо біографії святих, нам здається дуже дивним те, що вони називають себе найбільшими грішниками на землі. Святий Павло у цьому разі говорить щиро, а не проявляє фальшиву покірність. Святі знають, скільки Божих благодатей вони отримали і, відповідно, як багато від них очікується, — тому кожну свою найменшу провину вони сприймають дуже болісно.

З іншого боку, я зустрічав людей, які при згадці про сповідь кажуть: «Для чого мені сповідатися? Я ж нікого не вбив, нічого не вкрав… Я хороша людина, а не грішник».

Тому — молися більше. Частіше читай Біблію. І ти зрозумієш, у чому тобі потрібно покаятися.

4.Ти недостатньо побожний, якщо замість молитви в пріоритеті у тебе завжди щось інше.

Я знаю, як це відбувається: ти постановив собі зранку насамперед помолитися, але ось ти заходиш перевірити пошту, потім Youtube, далі Facebook… Або ж ти плануєш змовити Розарій після обіду й тут виявляється, що треба помити посуд, відповісти на дзвінок, — а потім часу на молитву вже не залишається.

5.Ти недостатньо побожний, якщо не виконуєш приписів Церкви.

Приписи Церкви — це той мінімум, який повинен виконувати католик, відповідно до Катехизму. Це означає, що ти зобов’язаний відвідувати недільні та святкові Літургії, а також сповідатися як мінімум один раз на рік. Крім того, необхідно утримуватися від споживання м’яса у п’ятницю та жертвувати кошти на утримання церкви.

Цей мінімум, власне, можна доповнити.

6.Ти недостатньо побожний, якщо ігноруєш потреби бідних.

Основним критерієм у Служінні Богу, за словами Ісуса, є служіння бідним. Архієпископ Чарльз Шап’ю, коментуючи те, як Христос тішився тими, хто допомагав бідним, і засуджував тих, хто цього не робив, зазначає: «Я говорив багато разів: хто ігнорує нужденних, потрапить до пекла — у буквальному сенсі».

Це безбожність, у яку можуть впасти і благочестиві. «Свята година перед Євхаристією повинна вести нас до “святої години” з бідними», — казала Мати Тереза. «Наша жертва є неповною, якщо вона не змушує нас любити знедолених і служити їм».

Тому потрібно багато молитися, щоб ставати побожнішим.

Це один із дарів Святого Духа — й він постійно дає плоди, які включають радість, терпіння та мир.

Том Гупс, Алетея

Переклад: Марта Матвіїв, СREDO