Роздуми над Першим читанням на п’ятницю ХХVІ Звичайного тижня, рік І
Господу, Богу нашому, належить праведність, а нам – сором на обличчях наших, як воно і є нині, – юдеям, мешканцям Єрусалиму, царям нашим, князям нашим, священикам нашим, пророкам нашим та батькам нашим, бо ми згрішили перед Господом; ми не вірили Йому, не слухалися голосу Господа, Бога нашого, щоб ходити за наказами, що Господь дав нам. Від того дня, коли Господь вивів з Єгипетського краю батьків наших, аж понині, ми не вірили Господу, Богу нашому, й недбало слухалися Його голосу.
Тому й пристали до нас нещастя та прокляття, які Господь заповів через Мойсея, слугу свого, того дня, коли вивів був батьків наших з Єгипетського краю, щоб дати нам землю, що тече молоком та медом, як воно і є нині. Ми не послухалися голосу Господа, Бога нашого, згідно з усіма словами пророків, яких Він послав до нас. Кожний з нас пішов за забаганками свого лихого серця, щоб служити іншим богам та чинити зло перед очима Господа, Бога нашого.
Вар 1,15-22
Перед нами молитва Ізраїля на вигнанні. Далеко від своєї землі, після всього пережитого, слова пророка викликають в них прагнення звернутися до Бога. Подібно молитися можуть лише ті, які відчувають на собі весь тягар катастрофи та відповідальності за неї. Всі винні: жителі Юдеї, мешканці Єрусалима, царі, князі, священики, пророки, батьки і ми самі. Провинилися непослухом: «недбало слухалися Його голосу». Покірно визнають: «Кожний з нас пішов за забаганками свого лихого серця».
Після краху все стає зрозумілим: що було, як до цього дійшло, де були помилки, чого не варто було робити, а що, навпаки, треба було робити. Якби ж знаття!..
Горе нам, коли гордуємо Словом від Бога, що нас закликає до змін.
Господи, допоможи мені слухати й почути Тебе! Не дай занедбати Твоїх напоумлень! Зміни моє серце, щоб воно не привело мене до катастрофи!
Читайте також: Роздуми до сьогоднішнього Євангелія
фінансово.
Щиро дякуємо!
