Літургійні читання східного обряду та роздуми із журналу «Скинія» на 9 жовтня
Страху нема в любові, а навпаки, досконала любов проганяє геть страх, бо страх має в собі кару, а хто боїться, той недосконалий у любові. Ми любимо, бо Він перший полюбив нас.
Про любов насправді важко говорити. Легше сказати, чим вона не є, ніж підібрати гідні слова про неї.
Досконала любов не має страху. Отже, вона сильніша за всі мої страхи, переживання, тривоги і непевність. Вона є джерелом безпеки, бо страх — ознака того, що захисту нема.
Досконалу любов можна порівняти з перебуванням немовлятка на руках мами. Дитя зовсім ні про що не хвилюється, воно відчуває затишок, і любов матері для нього досконала.
Але різні життєві досвіди переконують нас, що насправді такої справжньої і безумовної любові не існує. Мало хто не знає, що таке досвід зради, тимчасової любові, а також любові, що ставить умови. Мало хто не чув у дитинстві слів: Як не будеш чемний, я тебе не буду любити. Відколи себе пам’ятаю, любов мала свої умови: бути чемним, гарно вчитися, слухати маму і тата. А коли є умови, тоді є страх втратити любов, не виконавши їх. Тобто любов мала свою плату — мою поведінку.
Тут апостол Йоан пише, що в любові нема страху. Як так може бути, якщо майже всі ми виросли зі страхом втратити любов через помилку?
Бог інший. Жодна моя помилка не перекреслить Його досконалої любові. У це важко повірити, бо постійно є спокуса порівнювати Бога до людини, «творити» Його за своїм образом і подобою. А варто навпаки — творити себе за Його образом, уподібнюватися до Нього в любові, любити без умов, без очікувань, любити просто тому, що Бог створив нас із любові та для любові. І з цього має випливати все моє життя, поведінка, слова й думки — з любові, а не зі страху…
І ще одне дуже важливе речення в сьогоднішньому читанні: Він полюбив нас перший. Апостол Павло каже ще більше: Бог же показує свою до нас любов тим, що Христос умер за нас, коли ми ще були грішниками (Рим 5,8).
Ці слова повністю перевертають мої уявлення про любов. Насправді Бог любить мене не за те, що я хороша і чемна. А я стаю хороша і чемна саме тому, що Він мене любить. Його Любов перетворює мене докорінно. Усвідомивши це і повіривши, що мене можна так сильно любити, що аж віддати життя, більше не хочу боятися. Бо якщо Бог помер за мене, то що може захитати Його любов?
Господи, дай мені збагнути цю неосяжну любов і жити нею…
Журнал «Скинія» — греко-католицький двомісячник, присвячений щоденній духовності.
Підтримайте автора роздумів — «Скинію»! Картка ПриватБанку: 4731 2191 0117 4856 або через систему LiqPay.
Обов’язково просимо написати електронного листа на адресу skinia.ua@gmail.com