Ординарій колумбійської дієцезії Арменія прийшов на дієцезіяльний конгрес суспільного душпастирства переодягненим «під бомжа».
Його ніхто не впізнав, а він спостерігав за поведінкою учасників зустрічі. Свій експеримент від підсумував одним словом: «Баудйжість».
Психолог і фахівець із суспільних комунікацій, 52-річний Карлос Артуро Кінтеро Ґомес надягнув заношений одяг, йому зробили «макіяж» для відповідного вигляду, і так він пішов на конгрес, що відбувався в університеті Кіндіо. Він жебрав, просив про допомогу, ба навіть упав, щоби переконатися в реакціях учасників на присутність «непроханого гостя».
— Я зробив це, щоб побачити реакцію людей на зустріч із людиною вбогою, безпритульною, в брудному смердючому одязі, яка входить до храму чи на дієцезіяльний конгрес. Це був спосіб розпізнати позицію християн, — пояснив ієрарх мету свого експерименту.
Також він розповів, що відчував тоді, коли вдавав бездомного. «Я почав “влазити в шкуру” такої людини. Відбув біль і розбите серце від думки про нестатки та вбогість. Щойно увійшовши до зали, я почав відчувати байдужість. Я увійшов туди так, немовби був у себе вдома. Ніхто мене не зупинив, хоч я проходив стійку реєстрації, ніхто не привітався зі мною і не запитав, хто я такий. Потім я сів на стратегічному місці, щоби мати змогу аналізувати поведінку людей», — каже єпископ Кінтеро Ґомес.
Він визнав, що ніхто не поставився до нього погано, але те, що він пізнав, найкраще виражається словом «байдужість».
фінансово.
Щиро дякуємо!
