Світ

Справжня історія хлопця, який видавав себе за священника

29 Жовтня 2019, 14:11 28957

У Польщі нове обговорення. Після вельми проблемного фільму «Клір» вийшла стрічка «Боже Тіло». Від неї теж очікували проблем, але склалося так, що цей фільм, базований на реальних подіях, приніс цікаве свідчення.

Це історія про хлопця, який удавав священника. Служив фальшиві Меси, уділяв несправжні розрішення у конфесіналі. Його знають. Але, на відміну від тяжких історій про сексуальні домагання з боку священнослужителів (після того фільму відбулося кілька реальних судових справ), у цьому випадку ніхто з «потерпілих» не побажав давати свідчення проти реального головного героя. Навіть і сам обманутий настоятель парафії не обтяжив цього молодого чоловіка звинуваченням.

Священник, який уміє завернути міцне слівце, п’є пиво на людях і входить у недвозначні стосунки з жінками… Це звучить як рецепт для скандалу — і шалених касових зборів. Але цікавішим за відслідковування рейтингів фільму може бути дослідження мотивів, з яких час від часу знаходяться люди, готові (з більшим чи меншим успіхом) видавати себе за священника. Особливо що мотиви реального героя, який став прототипом фільмового Даніеля, були далекі від бажання заробити на віруючих, що часто показують як основу.

 

Справжня історія несправжнього священника

Його звати Патрик. Він два місяці «зображав священника» у парафії св.Андрія Боболі в Будзісках (Мазовше, Польща). Він насправді не був молодим злочинцем, який навернувся у в’язниці, як це показано у фільмі.

Коли Патрикові було 12 років, його мама захворіла на пухлину мозку. Хлопець почав шукати розради в молитві. Спершу в лікарняній каплиці, потім — по смерті мами — уже наслідуючи повний літургійний церемоніал, удома, біля паралізованого діда. Про свій тяжкий досвід і сенс страждання він потім розповість в одній зі своїх «проповідей», яку люди добре запам’ятали.

Полум’яні «проповіді» Патрика деякі парафіяни згадували ще довго. «Мене захопив його виразний голос і знання церковних співів». «Він мав дар бути священником», — писали потім інтернавти. А діти були в захваті, коли він грав із ними в футбол.

Вочевидь, коли справа розкрилася, не бракувало обурених голосів. «Я була у нього на сповіді, я би ніколи не чекала на священника-обманщика!» «Мою увагу привернули певні недоліки в його ремеслі — слабке читання і т.д.»

Увагу деяких вірян привернули також інші, сильно розбіжні зі стандартами священницької поведінки, моменти в житті молодого «вікарія». «Він запросто пив пиво на вулиці й палив сигарети», — написав один із мешканців Будзіск. Траплялося, він також виробляв фортелі автомобілем біля храму.

 

Хлопець із Воломіна

Зрештою один парафіянин, сповнений сумнівів щодо автентичності молодого «священника», повідомив поліцію про свої підозри. Швидко виявилося, що «нововисвячений» це насправді 18-річний хлопець із Воломіна. Саме там Патрик розпочав свою «пригоду».

Він прислуговував у довколишніх парафіях до Меси, грав на органі. Навіть більше: як згадала одна його учительок, він уже учнем вирізнявся сильною фантазією і в його розповідях було складно відрізнити вигадку від правди. За словами воломінських сусідок, Патрикові траплялося зображати пожежника, поліцейського, судового виконавця.

Можливо, завдяки тому досвідові та схильностям хлопцеві вдалося обманути доброго, старенького, довірливого настоятеля в Будзісках, уже померлого о.Марка. Немічний від хвороб священник охоче прийняв пропозицію допомоги в обов’язках, на виконання яких йому вже не ставало сил. А молодий енергійний «вікарій» ні від чого не відмовлявся, навіть траву косити.

 

Кара і вибачення

Прокуратура спробувала висунути проти Патрика звинувачення в шахрайстві. Від п’яти сімей з околиць Будзіск він прийняв по 50 злотих на месальні інтенції. Однак жоден із потерпілих у цій справі не побажав дати свідчення. Також і настоятель визнав перед судом, що хлопець хотів віддавати всі ці гроші йому.

Отож для Патрика вся ця історія закінчилася штрафом у кількасот злотих за виконання обов’язків без належних повноважень. Ну і, звісно, інтердиктом, який заборонив йому приступати до таїнств. Заслуханий у ході розслідування експерт визнав у Патрика незрілість особи. А по всьому скрушений хлопець написав до о.Марка листа.

«Доргий отче Марку, я це зробив, бо дуже хочу бути священником і служити Святу Месу… Я хотів піти до семінарії, тепер же напевно не буду туди прийнятий за те, що зробив. Тепер я усвідомив, що аби йти до семінарії, треба гідно приготуватися. Я обіцяв Господу Богу, що буду змінюватися — тому я до Вас подзвонив, що мене відсторонили. Але хочу вибачитися перед Вами за це. Прошу з цілого серця про вибачення. Дуже. Дорогий отче, я знаю, що вчинив погано. Отче, я Вам обіцяю, що більше такого не зроблю».

 

«Я на цьому нічого не заробив»

Бартош Ґодзінський із порталу natemat.pl розшукав Патрика, який став героєм фільму Яна Комаси «Боже Тіло». На цю стежку він натрапив завдяки коментареві в інтернеті: одна жінка написала, що цей фільм — про її чоловіка. Це виявилося правдою. 27-річний нині Патрик має сім’ю та дітей. Як він згадує події 8-річної давності?

«Я ніколи не шкодував про те, що зробив. Декого я напевно зранив, за що сердечно і з цілого серця перепрошую. Я їх ошукав, але не до кінця свідомо. Мені було 18 років», — каже він. Довкола цієї історії наросло чимало чуток, і не всі були правдиві. «Я був вихований у бідній, але побожній сім’ї. Я не пішов на це заради грошей, як більшість духовенства. Всі гроші, які я отримував від людей, я передавав настоятелеві. Дехто з мене сміється і питає, скільки я на цьому заробив. Нічого!»

Патрик згадує ситуацію, коли до нього якось прийшла жінка, що залишилася вдовою з п’ятьма дітьми. Вона просила про Месу за померлого чоловіка, але він зробив щось інше. «Пам’ятаю, що з власних коштів я заплатив за той похорон, бо настоятель не хотів цього робити», — каже він.

Його обманне «служіння» тривало два місяці. «Я сам зізнався, — каже він. — Людям, не настоятелеві». Екскомуніки на нього накладено не було: «То мало бути рішення від Апостольського Престолу, а я жодного листа з Ватикану не отримав. Була кара від єпископа, але він її уже зняв».

Проблемою Патрика було те, що (як сам каже) «мені показано Церкву, повну захланності й ненависті». «Я дуже помилився, — визнає Патрик. — Був пригнічений цілою цією Церквою. Мав знайомих священників, які мене просто відкинули. Я залишився сам, як палець. Однак то люди мене відкинули. Господь Бог — ні. Я з Ним постійно розмовляю».

За фільм він, однак, трохи ображається. Коли зйомки починалися, з ним радилися щодо сценарію, але потім уже ніхто нічого не казав. «Я вважаю, що перед зйомками мали спитати, чи можна щось таке зробити. Ніхто не спитав».

Втім, Патрик досі вважає, що «служив Месу» правильно. «Я не був висвячений на священника, не мав повноважень, але я готувався до літургії, молився і дотримувався всіх канонічних приписів. Меса тоді дійсна, хоча й нечесна», — каже він.

Переклад CREDO за: Aleteia, DEON

 

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Інші статті за темами

ПЕРСОНА

МІСЦЕ

Польща
← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

ПІДТРИМАЙТЕ CREDO
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ми з вдячністю приймемо Вашу допомогу. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, роботу веб-майстра та гонорари фахівців. Переказ через ПриватБанк: Пожертвування можна переказати за такими банківськими реквізитами:

5168 7427 0591 5506

Благодійний внесок ПРИЗНАЧЕННЯ ПЛАТЕЖУ: Добровільна пожертва на здійснення діяльності часопису CREDO.

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Щиро дякуємо читачам за жертовність усім, хто нас підтримує!
Підпишіться на розсилку
Кожного дня ми надсилатимемо вам листи з найважливішими та найцікавішими новинами.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: