Роздуми над Божим Словом на понеділок XXXIV звичайного тижня, рік І
Лк 21,1-4
І поглянув Господь Ісус угору, і побачив заможних, що кидали дари свої до скарбниці. Побачив і вбогу вдовицю одну, що дві лепті туди вона вкинула. І сказав Він: по правді кажу вам, що ця вбога вдовиця вкинула більше за всіх! Бо всі клали від лишка свого в дар Богові, а вона поклала з убозтва свого ввесь прожиток, що мала…
Чому ця бідна вдова привернула увагу Ісуса Христа? Він добре знав про важке становище вдів у тодішньому ізраїльському суспільстві. У 1-му столітті в Палестині жінка, яка втратила чоловіка й не мала синів, здатних її утримувати, була абсолютно беззахисною і приреченою на виживання. Ісус помітив безмежну довіру цієї вдови до Господа, бо ж «вона з убозтва свого поклала ввесь свій прожиток, який мала» (Лк 21,4).
У Старому Завіті Бог часто закликав свій народ оточувати вдів особливою опікою, і Христос ставився до цього досить серйозно. Одного разу Він встав ранесенько, щоби швидше подолати 48 кілометрів і встигнути прийти в Наїн, де мали ховати «мертвого сина, єдиного в матері своєї, що була вдовою» (Лк 7,12). Змилосердившись над нею, Ісус воскресив юнака і повернув його матері. Пізніше Він засудив тих, хто обманював удів (див. Лк 20,47).
Попри те, що Ісус покинув рідну домівку в Назареті й почав своє громадське служіння, Він, безсумнівно, піклувався і про свою Матір. Навіть у передсмертних муках на хресті Божий Син подбав про Неї, віддавши Її під опіку улюбленого учня (див. Йн 19,26-27). Можна не сумніватися, що вдови мають особливе місце у Серці Христа!
Якщо ти вдова (чи вдівець), пам’ятай, що Христос дивиться на тебе з такою самою ніжністю й повагою, як на свою Матір або на жінку із сьогоднішнього фрагмента Євангелія. Коли почуваєшся самотнім чи безпорадним, пам’ятай, що Христос завжди поряд із тобою, готовий утішити і допомогти.
«Господи Ісусе Христе, благослови всіх овдовілих чоловіків і жінок. Для них завжди є місце у Твоєму Серці. Зміцни їхню віру, надію і любов. Зроби серця їхніх друзів і близьких більш чуйними».
Отче наш, що єси на небесах, нехай святиться Ім’я Твоє, нехай прийде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя як на небі, так і на землі. Хліб наш насущний дай нам сьогодні і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим, і не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого. Амінь.
Підпишіться на канал «Слово між нами» у Telegram та приєднайтеся до чату Роздумів над Словом Божим у Viber.