Роздуми над Першим читанням на середу ХХХІV Звичайного тижня, рік І
Тими днями цар Валтасар справив великий бенкет для тисячі своїх вельмож і перед лицем цієї тисячі пив вино. Коли Валтасар коштував вино, то звелів принести золотий та срібний посуд, що Навуходоносор, його батько, забрав з єрусалимського храму, аби пили з нього цар, його вельможі, його жінки та його наложниці. І принесено золотий та срібний посуд, забраний з храму Божого, що в Єрусалимі, й пили з нього цар, його вельможі, його жінки та його наложниці; пили вино й славили богів золотих, срібних, мідяних, залізних, дерев’яних та камінних.
Під ту ж хвилю з’явилися пальці людської руки й заходилися писати навпроти свічника по тиньку стіни царського палацу, і цар уздрів кінцівку руки, що писала. Відразу ж змінився цар на обличчі, його думки стривожили його, суглоби його криж ослабли й коліна його затряслися.
Тоді ввели Даниїла перед царя. Цар заговорив і сказав до Даниїла: «Ти, Даниїле, один з полонених синів юдейських, яких цар, мій батько, привів був з Юдеї? Я чув про тебе, що дух богів у тобі й що світлий розум і велику мудрість відкрито в тобі. Про тебе ж я чув, що ти можеш пояснити значення й розв’язати труднощі; тож коли можеш прочитати оце написане й сказати мені про його глузд, будеш убраний у пурпуру, і золотий ланцюг буде на шиї в тебе, й станеш ти третім правителем у царстві».
Тоді Даниїл у відповідь сказав цареві: «Подарунки твої нехай зостануться при тобі, й гостинці твої дай комусь іншому; а написане я цареві прочитаю й значення його об’явлю. Ти піднявся проти Господа небес; і принесено посуд Його дому перед тебе, і ти й твої вельможі, твої жінки та твої наложниці пили з них вино, і ти хвалив богів срібних і золотих, мідяних, залізних, дерев’яних та кам’яних, що не бачать, не чують і не розуміють, Бога ж, в руці якого твоє дихання й усі твої стежки, ти не славив.
Тому і послав Він цю кінцівку руки, й було накреслене оце написане. Оце ж написано таке в тому, що накреслено: Мене, Мене, Текел, Уфарсін.
А ось і значення мови: Мене – Бог облічив твоє царство й постановив йому кінець. Текел – тебе зважено на вазі і знайдено легким. Фарес – твоє царство розділено й віддано мідянам та персам».
Дан 5, 1-6.13-14.16-17.23-28
Знову проблеми на царському дворі. Цього разу таємнича рука пише на стіні не менш таємничі слова. Як їх зрозуміти? Згадують про Даниїла — він уже колись пояснював сон великому Навуходоносору. Його стараються підкупити, задобрити. Тепер вже Валтасар шукає ясності. Такий багатий, впевнений, використовує священне начиння з Єрусалимського храму під час «великого бенкету для тисячі своїх вельмож… Пили з нього цар, його вельможі, його жінки та його наложниці; пили вино й славили богів золотих, срібних, мідяних, залізних, дерев’яних та камінних». Аж ось рука, що пише на стіні… «Відразу ж змінився цар на обличчі, його думки стривожили його, суглоби його криж ослабли й коліна його затряслися». Де дівся цей гордовитий, впевнений правитель?
Даниїл його не обманює. Не шукає лагідних слів. Говорить прямо перед обличчям царя: «Ти піднявся проти Господа небес… Тебе зважено на вазі і знайдено легким».
Хто б це не був, навіть найвпливовіші люди, — якщо піднімаються проти Господа, їх чекає гіркий фінал. І добре, якщо знайдуться відважні і світлі пророки, яких не купити жодними грошима, які вміють казати прямо і просто Божу правду всім, без страху та зважання на особу.
А я не боюся?