Документи

Пастирське послання архієпископа Мечислава Мокшицького на Адвент 2019

30 Листопада 2019, 19:04 1075

Дорогі Священики та Богопосвячені Особи!
Улюблені Брати і Сестри!

Перед нами Адвент, тобто час приготування спершу до повторного приходу Ісуса Христа, а потім до Різдвяних Свят — пам’ятки народження Божого Сина.

Цьогорічний час Адвенту впроваджує нас у тему Душпастирського Року, а саме в роздуми над нашим покликанням, яке йде трьома дорогами. Перша дорога покликання — це покликання до сімейного життя, друга — покликання до священства, третя — покликання до богопосвяченого життя у монашестві. Всі ці три шляхи є образом спільноти Церкви і всі вони є потрібними, не лише щоб взаємно доповнюватися і служити собі, але й щоб бути справжнім образом Божого Царства на землі.

Нехай нашим провідником на дорогах Адвенту буде святий Йоан Хреститель — людина, покликана Богом, неперевершений взірець для нас усіх у прийнятті та виконанні Божого покликання. Ми називаємо Його пророком Адвенту, Предтечею Господа, посланцем, який готує дорогу для Месії, голосом волаючим в пустелі. Цей надзвичайний пророк готував тоді людей на перший прихід Божого Сина. Це особлива історична особа. Сам Христос похвалив його, кажучи: «між народженими від жінок не було більшого від Йоана Хрестителя».

Йоанове послання на Адвент — це передусім заклик до покаяння. Можемо доповнити: до покаяння, проголошуваного словом і життям. До Предтечі відносяться слова пророка Ісаї: «Голос чути: стеліть Господові дорогу у пустині, рівняйте в степу шлях нашому Богові!» (Іс 40,3). Приготування дороги для Господа це ніщо інше, як зірвання з гріхом та обрання всім серцем дороги Божих Заповідей. Йоан закликав до цього не лише словом. Робив це всім своїм аскетичним життям, сповненим самозречень: «Сам Йоан мав одежу з верблюжого волосу й пояс ремінний на крижах у себе; їжа ж його була — сарана й мед дикий». Це він у тиші й самотності шукав Бога і став для своїх сучасників знаком Божого посланця, тому й на пустелю, де він жив «виходили Єрусалим і вся Юдея, і вся околиця йорданська».

Варто запитати: чому приходили? чого шукали?

Приходили і приймали хрещення в Йордані, визнаючи свої гріхи. Йоан приваблював їх своїм аскетизмом, суворим способом життя і непідробною вірою. Приклад Йоана не був марним. Пізніше пішли його слідами учні Христа. І сьогодні приваблюють нас люди, подібні до Господнього Предтечі. Справді, лише люди насправді аскетичні мають що сказати іншим. Якби хтось говорив, що аскетизм — це пережиток, що сьогодні не потрібна тиша, споглядання, здержливість, той би дуже помилявся.

Інша риса, яка притаманна Господньому Попереднику, — це дух смирення. Коли Ісус був на вершині слави, євреї з Єрусалима прислали до Нього священиків та левітів із запитанням: «Хто ти?» На це Йоан відповів: «Я — не Христос!.. Я — голос вопіющого в пустині: вирівняйте путь Господню!» (пор. Йн 1, 20.23). А про Месію він сказав так: «Той же стоїть серед вас, якого ви не знаєте; Він наступить після мене, а я Йому не гідний розв’язати й ремінця сандалі». А також: «Йому треба рости, мені ж маліти». Смирення — це велика прикмета Бога. Коли б Господь Бог не був покірним, скільки разів Він скарав би нашу зарозумілість і гординю! Тому ми повинні вдивлятися в покірність св.Йоана Хрестителя, щоби стати для інших знаком правдивого життя вірою, надією і любов’ю.

Третя прикмета Предтечі — це відвага у боротьбі за правду, безкомпромісність стосовно правди. Йоан не говорив так, щоб подобатися людям, не очікував оплесків. Виявляв слухачам вимагання правди, часом дуже суворо. Так робив з усіма, включно з великими цього світу. Відвага та вірність правді важливі також для сучасних апостолів, сучасних християн. Тому в цій справі Пророк Адвенту має підштовхнути нас до того, щоб ми служили правді, особливо тепер, коли Божа правда не всім до вподоби.

Дорогі Брати і Сестри!

Якщо ми хочемо краще пережити Різдвяні Свята, якщо вони мають щось в нас змінити, то рівняймо дорогу свого життя, дивлячись на людей по-братньому і в покорі, даючи свідчення вимог Євангелія своїм християнським життям. Робімо так, усвідомлюючи своє Боже покликання до свідчення віри через добре слово та благородні вчинки.

Ставаймо сьогодні свідками Христа, щоб молодь у поставі батьків бачила приклад Божої родинної спільноти. В поставі священника, милого Божому Серцю, — вибір покликання до священницького служіння, а в поставі наслідування Христа у монашій спільноті — реалізацію дороги євангельських рад.

Вдивляймося в Йоана Хрестителя, щоб через наші діяння і слова зростала правда Христового вчення, бо у лиш Ньому — Слово Життя.

На адвентову дорогу благословляю з усього серця: в ім’я Отця і Сина, і Святого Духа. Амінь.

 
Львів, 30 листопада 2019 року№ 574 / 2019

+ Архієпископ Мечислав Мокшицький
митрополит Львівський

Католицький медіацентр

 

Збір на існування CREDO
Зібрано Залишилося зібрати
8092грн
71003грн
Потрібно зібрати
79095грн
Залишилося
11днів
Розмістити цей блок в себе на сайті

Інші статті за темами

МІСЦЕ

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

ПІДТРИМАЙТЕ CREDO
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ми з вдячністю приймемо Вашу допомогу. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, роботу веб-майстра та гонорари фахівців. Переказ через ПриватБанк: Пожертвування можна переказати за такими банківськими реквізитами:

5168 7427 0591 5506

Благодійний внесок ПРИЗНАЧЕННЯ ПЛАТЕЖУ: Добровільна пожертва на здійснення діяльності часопису CREDO.

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Щиро дякуємо читачам за жертовність усім, хто нас підтримує!
Підпишіться на розсилку
Кожного дня ми надсилатимемо вам листи з найважливішими та найцікавішими новинами.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: