Замінити ярмо зв’язком

Роздуми над Божим словом на середу ІІ тижня Адвенту

Того часу Ісус, відповідаючи, сказав: «Прийдіть до Мене всі струджені та обтяжені, — і Я дам вам відпочинок! Візьміть Моє ярмо на себе і навчіться від Мене, бо Я лагідний і покірний серцем, — і знайдете відпочинок своїм душам. Адже Моє ярмо любе, і Мій тягар легкий».

Мт 11, 28-30

Людина ніколи не грішить заради самого гріха і не чинить зла заради самого зла. Завжди в гріху людина шукає сповнення свого прагнення щастя, сповнення своїх потреб любові, самовдосконалення, безпеки. Людина все це колись мала, але давно — ще до гріхопадіння Адама і Єви, до первородного гріха, а через гріх усе це втратила. Залишилось порожнє неспокійне серце, що постійно прагне того щастя, якого не може знайти на землі. Так гріх стає замінником щастя. Це як наркотик, який заспокоює потребу любові, безпеки, щастя на якийсь час, а потім поглиблює порожнечу так сильно, що наступного разу треба вже більшої кількості гріха, щоби ту порожнечу наповнити. Людина потрапляє в ярмо гріха, яке надмірно обтяжує самого грішника.

Любов Ісуса — це сила, що розриває замкнене коло нашої безглуздої гонитви за замінниками щастя, які знаходимо в гріху. Господь знімає з нас ярмо гріха, щоб замінити його зв’язком любові з собою: «Прийдіть до Мене всі струджені та обтяжені, — і Я дам вам відпочинок! Візьміть Моє ярмо на себе і навчіться від Мене, бо Я лагідний і покірний серцем, — і знайдете відпочинок своїм душам. Адже Моє ярмо любе, і Мій тягар легкий». 

Адвент це час, коли ми виходимо назустріч Його любові, щоб вона захопила наше серце і заволоділа ним уже назавжди