«Подорож святого Павла, яка була водночас подорожжю Євангелія, підтверджує, що людські маршрути, пережиті у вірі, можуть стати простором передавання Божого спасіння через Боже слово».
Так сказав Папа Франциск, розпочинаючи під час загальної аудієнції в середу 15 січня 2020р. заключну, 20-ту катехезу, присвячену Діянням Апостолів, повідомляє Vatican News. Книга Діянь завершується розповіддю про перебування св.Павла в Римі.
Святіший Отець звернув увагу на те, що Діяння завершуються описом прибуття Апостола народів до Рима: не його мученицькою смертю, а «щедрим засівом Божого слова». Таким чином, розповідь св.Луки, побудована на подорожі Євангелія світом, «підсумовує динамізм Божого слова, яке є нестримним, прагнучи завжди бігти вперед, щоби звіщати всім спасіння».
У Римі св.Павло зустрічає своїх братів у Христі, чия тепла гостинність вказує на те, наскільки «бажаним та очікуваним було його прибуття». Апостолові дозволено на власний розсуд обрати помешкання під охороною — так би мовити, перебувати під «домашнім арештом».
Євангеліє — сповнення обітниці Вибраному народові
Як зауважив Папа, попри становище в’язня, св.Павло мав змогу зустрітися із впливовими юдеями та пояснити їм, чому він покликався на імператора, і говорити з ними про Боже царство. На підставі Священних Писань він старався переконати їх щодо Ісуса, «показуючи послідовність між новизною Христа та “надією Ізраїля”». Він визнає себе «до глибини євреєм», а в Євангелії — тобто звіщенні про померлого й воскреслого Христа — вбачає «сповнення обітниць, даних Вибраному народові».
«Після цієї першої неформальної зустрічі, — вів далі Святіший Отець, — яка зустріла доволі відкритих юдеїв, відбулася більш офіційна, під час якої протягом цілого дня святий Павло звіщає Боже царство й старається відкрити своїх співрозмовників на віру в Ісуса, посилаючись на “Мойсеїв закон і пророків”, як він сам каже. Оскільки не всі були переконаними, він викриває закам’янілість серця Божого народу, яка стала причиною засуду, із захопленням оспівуючи спасіння народів, які, натомість, виявилися чутливими до Бога та здатними слухати слово Євангелія життя».

Боже слово неможливо закути в кайдани
Папа зазначив, що на цьому місці автор Діянь Апостолів завершує свій твір, показуючи нам не смерть святого Павла, а динамізм його проповіді, динамізм Божого слова, яке неможливо закути в кайдани. Хоч і «позбавлений свободи пересуватися», апостол вільний промовляти, щедро засіваючи Боже слово. І св.Павло чинить це «з повною сміливістю та без перешкоди», приймаючи у винайнятому помешканні всіх, хто хотів слухати звіщення про Боже царство та пізнати Христа.
«Цей дім, відкритий для всіх сердець, що перебувають у пошуках, є образом Церкви, яка, навіть переслідувана, перекручувана й закута в кайдани, ніколи не втомлюється приймати з материнським серцем кожну людину, щоби звіщати їй любов Отця, яка стала видимою в Ісусі», — сказав Святіший Отець, побажавши:
«Дорогі браття й сестри, нехай же наприкінці цього шляху, прожитого разом, слідуючи за ходом Євангелія світом, Святий Дух оживить у кожному з нас покликання були сміливими та радісними євангелізаторами. Нехай учинить також і нас, як святого Павла, здатними наповнювати наші домівки Євангелієм, перетворюючи їх у горниці братерства, де приймають живого Христа, який виходить нам назустріч у кожній людині та в кожній епосі».