Про виклики, які стоять перед жіночими чернечими спільнотами, говорив кардинал Жуан Брас де Авіс в інтерв’ю часопису «Chiesa, donna, mondo» — «жіночому» додатку до ватиканської газети «L’Osservatore Romano».
Префект Конгрегації з питань Інститутів консекрованого життя і Товариств апостольського життя звернув увагу на ситуацію з покликаннями на різних континентах. Європа переживає насправді тяжкий період: численні монастирі закриваються, чимало черниць покидають свої згромадження. Натомість зворотна ситуація в Азії, де кількість покликань зростає. «Наприклад, у В’єтнамі, в комуністичній країні, до новіціату щороку приходить близько тисячі осіб. Такий самий феномен бачимо в Африці, а в Латинській Америці спостерігається застій».
За словами кардинала Жуана, в Європі богопосвячене життя має місці корені, але застарілий підхід, насамперед до формації, яка повинна бути більш персоналізованою та систематичною — тривати ціле життя. Ієрарх звернув увагу на проблеми з почуттям братерства та підходом до послуху. Він вважає, що потрібна глибша взаємодія між чоловічими та жіночими чернечими спільнотами, поміж багатими й бідними орденами.
«Інколи здається, що п’ять жінок розпоряджаються велетенською спадщиною. Це велика проблема, бо матеріальні блага належать не згромадженню чи цим п’ятьом особам, але всій Церкві. Ми провели два симпозіуми на цю тему. Папа Франциск підказав нам дві речі: по-перше, закликав до професійності, більшої компетентності, оскільки фінанси і керування ресурсами — це наука; а по-друге, повернутися до євангельських цінностей», — сказав ієрарх.
Говорячи про причини, які підштовхують монахинь і черниць покидати свої спільноти, кардинал-префект звернув увагу на вплив культурного контексту, в якому «тяжко брати відповідальність на все життя»; на рани, що їх люди носять у душах; на розчарування та зловживання владою.
«В нас є випадки — на щастя, їх небагато, — коли генеральні настоятельки після обрання ніколи не поступалися своєю посадою. Вони обійшли всі правила, навіть хотіли змінювати устави, щоб керувати до кінця життя. У спільнотах є черниці, які прагнуть їм сліпо підкорятися, не озвучують своїх думок. Часто це відбувається через страх перед настоятелькою. Але в дусі справжнього послуху потрібно казати те, що Господь радить душі, з відвагою і правдивістю, щоб більше просвітити настоятельку для ухвалення рішень. А потім уже бути слухняними, як це робив Ісус», — радить кардинал.
Префект нагадав, що, згідно з рекомендаціями Папи, в Римі для колишніх черниць було створено спеціальний центр допомоги, оскільки вихід зі спільноти богопосвячених — це тяжкий і травматичний досвід.
На думку кардинала Авіса, попри труднощі, численні черниці прагнуть бути присутніми на «лінії фронту», де і життям ризикують, і з погордою стикаються. «Консекровані жінки — дуже мужні, дуже відважні, можливо — завдяки силі материнства. Це те, що Папа Франциск просить нас не втратити», — звернув увагу префект Конгрегації з питань Інститутів консекрованого життя і Товариств апостольського життя, повідомляє Vatican News.
фінансово.
Щиро дякуємо!
