Школи зачинено на карантин. Скасовані масові заходи. Учням чітко пропонують залишатися вдома, але… не припиняти навчання!
Чи справді можна щось зробити, щоб освітній процес не переривався і цей час не був втрачений?
Влада в руках дітей
Найближчим часом більшість батьків працюватимуть, тоді як їхні діти залишаться дома сам на сам, із настановою «вчися». Багатьом уже зрозуміло, що їхні чада нічого освітнього в цей час не робитимуть. Інші спробують дати обсяг робіт, а потім перевірити виконання.
Можна також пошукати інше рішення. Це — дати владу дітям, щоб вони самі придумали й вирішили, що і як вивчатимуть. Цікаво, що станеться, коли батьки замість бути наглядачами спробують підтримати ці дитячі починання? Щоб наприкінці дня запитати: що вдалося з тих дитячих зобов’язань і що дитина хоче робити далі.
Підтримка ідей
Повідомлення зрозуміле: це не позапланові канікули, а карантин, під час якого навчання стало особистою відповідальністю кожного учня. Чи мають батьки відіграти в цьому якусь роль? Так, це підтримка учнів у виконанні ними своїх обов’язків. Однак краще задавати запитання, ніж диктувати рішення.
Разом із дитиною подивіться план і хай вона сама скаже, що саме по кожному предмету хоче зробити. Ваше завдання — «увімкнути цікавість», ставити запитання і слухати відповіді, які стануть деклараціями того, що учень хоче зробити. Ці декларації варто зробити реалістичними і привабливими.
Привабливо і реально
Бувають учні-передовики, які беруть на себе забагато роботи. Також бувають (і їх більшість) ті, хто думає, а що б таке зробити, щоб нічого не робити… а потім надолужують відставання. Роль батьків — допомогти дитині визначити реальний обсяг праці. Це можна зробити у вигляді таблиці, поділеної на дні, і вписати потім у неї все, що треба зробити.
Так можна побачити, чи всі теми охоплено, чи робота розподілена рівномірно, чи її виконання реальне й чи вона цікава. Навіщо? Бо всі ми маємо звичку відкладати «на потім» те, що здається нам завеликим чи просто нудним. Насправді ж багато завдань можна переформулювати так, щоб вони виглядали привабливо, а інші поділити на маленькі частини, які не лякатимуть. Спробуйте!
Зарядка акумуляторів
Енергія у людей і в приладів не береться нізвідки. Мудрий план для самостійного навчання — це врахувати вільний час і перепочинок. Поділити діяльність на фізичну й розумову, врахувати сон. Щоб робота була ефективнішою, можна домовитися про навчання з другом. Сьогодні це можливо завдяки відеозв’язку.
Звісно, є небезпека, що навчання відійде у дітей на другий план. Щоби цього уникнути, можна спільно обговорити план такого навчання (батьками і дітьми обох сімей), а потім запланувати спільні ігри онлайн. Поєднання різного роду діяльності — це чудово, і вчить складного мистецтва працювати за планом, що вже час щось закінчити і зайнятися чимось іншим.
Насамперед — не піддавайтеся ілюзіям!
Усе попередньо сказане звучить дуже красиво, але здається нереальним? Погляньмо правді в очі: так і є. Діти рідко можуть організувати свій час і дотримуватися дисципліни. Однак чи можна цього навчитися інакше, ніж спробувати? Чи можна цього навчитися без помилок, поразок і втраченого не там, де треба, часу?
Нагода, яку дає карантин, пов’язаний із коронавірусом, — це шанс цього навчитися. Можемо або спробувати дітей до чогось примусити — що переважно не працює; можемо зразу відступити — результат наперед відомий. А можемо, зрештою, спробувати допомогти їм навчитися однієї з найважливіших життєвих навичок — самоорганізації.
Тільки від нас залежить, що врешті-решт ми спробуємо, яким шансом буде для нас цей час і чи не станемо ми будувати в своїй голові облудних та перебільшених очікувань щодо наших дітей.
фінансово.
Щиро дякуємо!
