Певно, всі знають «Щоденник» св. Сестри Фаустини. Принаймні, окремі його уривки. Якщо ти ще не мав нагоди ознайомитися з цією незвичною книжкою, то ми для тебе маємо п’ять цитат, які заохотять надолужити згаяне.
1. Мовчання — це меч у духовній боротьбі; ніколи не дійде до святості балакуча душа. Цей меч мовчання обітне все, що би хотіло до душі вчепитися. Ми піддатливі на мову, й одразу ж, вразливі, хочемо відповідати, а не зважаємо на те, чи є воля Божа, аби ми говорили. Душа мовчазна — сильна; всі перешкоди не завадять їй, якщо вона буде стійка у мовчанні. Душа мовчазна здатна до найглибшого єднання з Богом, вона насправді живе завжди під натхненням Святого Духа; Бог у мовчазній душі діє без перешкоди.
2. Любов проганяє з душі боязнь. Відколи я полюбила Бога всією собою, всією міццю свого серця, відтоді боязнь відступилася, й хоч би не знаю як говорили мені про Його справедливість, то не лякаюся Його зовсім, бо добре Його пізнала: Бог є Любов, а Дух Його — спокій. І бачу тепер, що вчинки мої, які випливали з любові, — досконаліші за вчинки, які я виконувала зі страху. Я довірилася Богу й не лякаюся нічого, я повністю поклалася на Його святу волю; нехай Він робить зі мною що хоче, а я все одно Його любитиму.
3. О, як страшно Ісус страждав морально, коли піддався бичуванню! — Тоді сказав мені Ісус: Дивися й побач рід людський у нинішньому становищі. Й за одну мить я побачила речі страхітливі: відступили кати від Господа Ісуса, а приступили до бичування інші люди, які похапали бичі й сікли Господа немилосердно. Були ними священики, ченці й черниці, і найвищі достойники Церкви, що мене дуже здивувало, були миряни різного віку і стану — всі виливали свою злість на неповинному Ісусі.
4. Певної миті присутність Бога пронизала все моє єство, розум мій став дивно осяяний щодо пізнання Його Єства; допустив мене (Бог) до пізнання свого внутрішнього життя. Я бачила в дусі Три Божественні Особи, але одну Їхню Суть. Він є сам, один, єдиний, але в трьох Особах, і ні одна, ні друга не менші й не більша з Них ані в красі, ані у святості — немає різниці, бо вони одне. Коли я була з’єднана з однією (Божою Особою), то також була з’єднана з другою і третьою, отож коли ми єднаємося з однією, то через це саме єднаємося з тими двома Особами так само, як із цією одною. Одна в них воля, один Бог, хоча в Особах Троїстий. Коли душі вділяється якась одна з трьох Осіб, то силою цієї єдиної волі вона з’єднується з трьома Особами й стає залита щастям, яке випливає з Пресвятої Трійці; цим щастям живляться святі. Щастя, яке струменіє з Пресвятої Трійці, ощасливлює все сотворене; струменіє життя, яке оживляє і дає всіляке життя, що з Нього бере початок.
5. Хоч би з ким я у житті мала справу, всіх прагну притягнути до того, щоб полюбили Тебе, о мій Ісусе, моя Прекрасність і мій Наречений.
За матеріалами: DEON