Роздуми над Божим Словом на Великий Четвер
Перед святом Пасхи Ісус, знаючи, що вибила Його година переходу з цього світу до Отця, полюбивши своїх, що були у світі, полюбив їх до кінця. І під час вечері, коли то диявол уже вклав у серце Юди Іскаріотського, сина Симона, щоб зрадив Його, Ісус знаючи, що Отець усе дав Йому в руки, і що від Бога Він вийшов і до Бога повертається, встав від вечері, скинув одіж, узяв рушника й підперезався. Тоді налив води до умивальниці й почав обмивати учням ноги та обтирати рушником, яким був підперезаний. Підходить, отже, і до Симона Петра, — та той Йому: «Ти, Господи, — мені вмивати ноги?» Каже йому Ісус у відповідь: «Те, що Я роблю, ти під цю пору не відаєш; зрозумієш потім». Петро ж Йому каже: «Ні, не митимеш моїх ніг повіки!» — «Коли Я тебе не вмию, — відповідає Ісус, — то не матимеш зо Мною частки». «Господи, — проказує до Нього Симон Петро, — то не тільки ноги, але і руки, і голову!» А Ісус йому: «Тому, хто обмитий, нічого не треба вмивати, крім самих ніг; увесь бо він чистий. І ви чисті, та — не всі». Знав бо, хто зрадити Його мав, тим то й мовив: «Не всі ви чисті». Обмивши їм ноги, вбрався знову в одіж, сів до столу та й каже до них: «Чи знаєте, що Я зробив вам? Ви звете мене: Учитель, Господь, і правильно мовите, бо Я є. Тож коли вмив вам ноги Я — Господь і Учитель, — то й ви повинні обмивати ноги один одному. Приклад дав Я вам, щоб і ви так робили, як оце Я вам учинив».
Йн 13, 1–15
Нескладно уявити, якими брудними були ноги людей за часів Христа, коли ходили босоніж або в сандалях на босу ногу. Не дивно, що багатії доручали миття ніг виключно рабам. Навряд чи знайшовся би той, хто добровільно захотів би це робити!
У цьому контексті неважко зрозуміти потрясіння Петра, коли він побачив, як Христос схиляється над його ногами, щоб їх обмити. За час, проведений з Ісусом, апостол пізнав і переконався, що саме Цей Чоловік і є Месія. Тож навіть ділити з Ним дах та їжу вже було величезною честю. З якої ж ласки Цей Чоловік узяв на себе таку чорну роботу? І Христу довелося терпляче пояснити важливість і необхідність цього жесту, перш ніж Петро зміг його прийняти.
Значення цього знаку до тієї міри глибоке, що деякі називають його Євангелієм у мініатюрі. Інші порівнюють його з Євхаристією. Бог так полюбив світ, що послав свого Єдиного Сина спасти нас. І під час кожної Святої Літургії Він схиляється до нас, щоб оновлювати, зміцнювати і вчити. Як у таємниці Різдва, так і в таїнстві Євхаристії Бог діє як смиренний Слуга — і все це ради нашого спасіння!
У цей особливий четвер літургійного року зосередься на одній істині: Ісус Христос так полюбив тебе, що прагне обмити твої ноги. Він так піклується про тебе, що готовий тебе насичувати своїм Тілом і Кров’ю. Яка ж велика Його любов!
«Господи, дякую Тобі, що служиш мені і ділишся зі мною своїм життям! Слава Тобі, Ісусе Христе, Спасе наш!»
Cлава Отцю, і Сину, і Святому Духу і нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.
Підпишіться на «Слово між нами» у Telegram та Instagram, а також приєднайтеся до чату Роздумів над Словом Божим у Viber.
фінансово.
Щиро дякуємо!
