Молитвою за постраждалих від пандемії та роздумами про позитивні наслідки, що їх можемо почерпнути з цієї ситуації, була позначена Літургія Страстей Господніх, яку Папа Франциск очолив у Ватикані у Велику П’ятницю.
Про це пише Vatican News.
«Молімося за всіх, хто потерпає від наслідків нинішньої епідемії, щоб наш Бог і Господь подарував здоров’я хворим, силу тим, хто їх лікує, розраду сім’ям у жалобі і повноту відкуплення всім жертвам, що померли», – це нове прохання під час Вселенської молитви, внесене Конгрегацією Божого культу до літургії Страстей Господніх у контексті кризи, пролунало у Велику П’ятницю, 10 квітня 2020р., також і в базиліці св.Петра у Ватикані. Літургію очолив Папа Франциск, який підніс молитву:
«Всемогутній, вічний Боже, найнадійніший захисте людської слабкості, споглянь милостиво на рани всіх своїх дітей, які потерпають від нинішньої епідемії, і своєю благодаттю полегши страждання хворим, дай сили тим, хто їх лікує, вічне спочивання померлим, і вчини, просимо, щоби впродовж усього часу тривання епідемії всі ми змогли отримувати втіху і милосердя. Через Христа, Господа нашого».
Як і всі відправи Великого тижня, також і це богослужіння Святіший Отець відслужив при кафедральному престолі. Особливістю молитви, що складається з Літургії Слова, адорації хреста і Святого Причастя, було те, що споглядання Христових страстей відбувалося перед чудотворним розп’яттям, яке врятувало Рим від чуми, а в наші дні супроводжує різні молитовні заходи під проводом Папи Франциска.
Після читань зі Святого Письма проповідь виголосив о.Раньєро Канталамесса, італійський капуцин, проповідник Папського Дому. За його словами, сьогоднішня ситуація в світі дає змогу по-новому поглянути на Страсті, а хрест, своєю чергою, змінює перспективу бачення цієї ситуації. Отець Раньєро наголосив, що Христовий сенс «змінив значення болю та людського страждання».
Визволення від ілюзії
«Яке світло це проливає на трагічну ситуацію, яку переживаємо? Також і в цьому, більше ніж на причинах, мусимо зосередитися на наслідках. Не лише тих негативних, про які кожного дня чуємо в сумному підсумковому бюлетені, але й також на позитивних, які допомагає побачити лише уважніше спостереження», — сказав проповідник, зазначивши, що ця пандемія «пробудила нас від ще більшої небезпеки», якою є «ілюзія всемогутності».
Священник пояснив, що Бог іноді розбиває наші проєкти і наш спокій, щоб уберегти від загрози, «якої не помічаємо». Але треба бути уважними, щоб не піддатися обманові: Бог — наш союзник, а не вірусу. «Якби ці біди були Божою карою, то не було б можливим пояснити, чому вони вражають як добрих, так і лихих», — сказав о.Канталамесса, зауваживши: Той, Який колись плакав через смерть Лазаря, сьогодні також плаче над бідою, яка впала на людство, «страждає», як кожен батько чи мати.
«Чи ж Бог Отець хотів смерті свого Сина на хресті, щоби вивести з неї добро? Ні, Він просто дозволив, щоб людська свобода зробила своє, але використавши її для свого задуму, а не для людського», — мовив проповідник, зазначаючи, що це стосується також і природних катастроф, землетрусів, епідемій… Бог дав «своєрідну свободу» також природі, не створив світу як «запрограмованого годинника».
Пробудження солідарності
Іншим позитивним наслідком ситуації, що склалася в світі, проповідник Папського Дому назвав «почуття солідарності», адже ще ніколи люди всіх національностей не почувалися настільки пов’язаними. «Вірус не знає кордонів. В одну мить він повалив усі бар’єри та відмінності: расові, релігійні, багатства, влади», — зауважив він, додаючи, що ми «не повинні повернутися назад, коли все скінчиться», щоби весь цей пережитий біль «виявився даремним».
Повернутися до нового життя
За словами священника, Боже слово навчає нас: перше, що ми повинні робити в такі моменти, це взивати до Бога. Не тому, що Йому подобається, щоб у Нього «випрошували» благодаті. Не наша молитва змінює Божі плани, але є те, що Бог вирішив «дарувати нам як плід Його благодаті та нашої молитви», майже поділяючи заслугу зі створінням.
Ісус провістив учням: «По трьох днях воскресну». «Також і ми, після цих днів, які, сподіваємося, будуть короткими, воскреснемо й вийдемо з гробниць, якими тепер стали наші домівки. Не для того, щоб повернутися до старого життя, як Лазар, але до нового — як Ісус. До більш братерського та людянішого життя. Більш християнського!» — наголосив проповідник.