Роздуми над Божим Словом на Великдень
Першого дня тижня Марія Магдалина прийшла до гробниці ранесенько, як ще не розвиднілось, аж бачить — камінь відкочено від гробниці. Отож біжить вона, прибігає до Симона Петра й до іншого учня, якого Ісус любив, та й каже їм: «Забрали Господа з гробниці й не знаємо, де покладено Його!» Пішов Петро з отим іншим учнем, і приходять до гробниці. Бігли вони обидва разом, та той інший учень біг швидше за Петра, тим і прибув до гробниці першим; нахилившися, бачить — лежить полотнище. Однак не ввійшов. Приходить тоді слідом за ним Симон Петро і, ввійшовши до гробниці, бачить, що полотнище лежить, а й хустка, яка в Нього на голові була: лежала ж вона не з полотнищем, а, згорнена збоку, на іншому місці. Тоді ввійшов і той інший учень, який першим був прийшов до гробниці, — і побачив, і увірував. Вони бо ще не знали Писання, за яким мав Він з мертвих воскреснути.
Йн 20,1–9
Христос Воскрес! Смерте, де твоє жало? Пекло, де твоя перемога? (див. 1Кор 15,55). Жало смерті — гріх — було знищене Хрестом Господнім. Здавалося б, що сьогоднішнє євангельське читання має відображати всю радість, закладену в цих істинах. Та спершу ми чуємо про зовсім інше. Розповідь про паніку, нерозуміння і брак віри. Марія Магдалина думає, що тіло Христа вкрали. Петро приголомшений порожньою гробницею, але напружено мовчить. А Йоан? У ньому прокидається віра, та він і надалі охоплений негативними переживаннями. Де ж радість? Де обіцяна Господом перемога? Вони вже на порозі! От-от увірвуться в життя учнів, коли вони зустрінуться з Воскреслим!
Протягом наступних кількох днів у літургійних читаннях ми почуємо про особисті зустрічі Марії Магдалини, апостолів та інших учнів з Ісусом. І тоді побачимо, як з’являється непохитна віра і непроминуща радість.
Сьогодні під час Святої Меси перед читанням Євангелія заспіваємо «Алілуя». Потім почуємо, що в цей великодній день вихваляти Господа — це особливо гідне і праведне діяння. А вершиною всієї Літургії стане реальна для присутніх (духовна — для тих, хто братиме участь через трансляцію) зустріч із воскреслим Господом у Святому Причасті. Приймімо ж його з вірою, а в ньому — Божу любов, радість і благодать.
Нехай серце сьогодні радіє, адже Христос переміг твій гріх. Він воскрес заради тебе і відчинив Небеса. Прийми ж ці дари із вдячністю і відповідай Господу любов’ю.
«Господи Ісусе Христе, я хочу зустрітися з Тобою Воскреслим. Прийди й доторкнися мого серця, яке тривожиться, сумує і метушиться. Наповни його миром і радістю, бо Ти воістину Воскрес!»
Cлава Отцю, і Сину, і Святому Духу і нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.
Підпишіться на «Слово між нами» у Telegram та Instagram, а також приєднайтеся до чату Роздумів над Словом Божим у Viber.