Роздуми над Божим Словом на вівторок IV Великоднього тижня
Ті ж, що були розсипалися через гоніння з приводу Стефана, досягли аж до Фінікії, Кіпру та й Антіохії, нікому не проповідуючи слова, крім юдеїв. Були ж між ними деякі мужі з Кіпру та з Кирени, які прийшли в Антіохію та промовляли й до греків, благовіствуючи їм Господа Ісуса. Рука Господня була з ними, і велике число було тих, що увірували й навернулись до Господа. Чутка про це дійшла до вух Церкви, що в Єрусалимі, і вони вислали Варнаву в Антіохію. Коли він прийшов і побачив ласку Божу, зрадів і підбадьорив усіх триматися Господа рішучим серцем, бо він був чоловік добрий, повний Святого Духа та віри. І пристало багато людей до Господа. Тоді (Варнава) вирушив у Тарс розшукати Савла і, знайшовши, привів його в Антіохію. Вони збирались цілий рік у церкві й силу людей навчали. В Антіохії вперше учнів називано християнами.
Діян 11, 19–26
Багатьом відомий вислів: «Шляхи Господні незбагненні» (пор. Рим 11, 33). Він нагадує, що Бог часто діє несподівано, а іноді й парадоксально. Коли почалися гоніння на християн — здавалося, що близько кінець молодої Церкви. Бо як невеличка група вірян може вижити в умовах жорстокого тотального переслідування?
Але гріх світу, людська злоба й ненависть сатани не перемогли й не переможуть Бога. І наша логіка — не Його логіка. Апостол Павло сказав, що якби правителі епохи Христа розуміли мудрість Бога, то ніколи би не розіп’яли Ісуса (див. 1Кор 2, 8). А Бог, усупереч людським судженням, воскресив Його і сповістив про перемогу життя над смертю. Також і переслідування в Єрусалимі, які мали би знищити учнів Христа, навпаки, посприяли розвитку Церкви. Добра Новина вийшла за межі Єрусалима, щоб її почули спочатку юдеї, а потім і греки, унаслідок чого «пристало багато людей до Господа» (Діян 11, 24).
Це стосується й нас. У нашому житті бувають важкі періоди й несподівані повороти, та вони не перешкоджають Божій волі здійснитися. Хай би які відбувалися події — Бог завжди на два кроки попереду з різноманітним набором варіантів добрих рішень. Вони можуть бути несподіваними для нас, але Господь любить нас, хоче привести до вічного життя і на цьому шляху завжди готовий нас підтримувати.
Що з цього випливає для нас сьогодні? Хоч би ким ти був і хай там що у твоєму житті трапилося, якщо попереду заяснів черговий несподіваний поворот — продовжуй любити Бога і служити Йому. У своїх учинках будь вірний Тому, Хто на Хресті віддав за тебе своє життя. Для цього прислухайся до Його слова, втілюй те, що зрозумів, а потім із надією шукай знаки Божого Провидіння. Господь ніколи не покине тебе!
«Господи, зараз я не бачу, куди Ти ведеш мене, але я вірю, що, йдучи за Тобою, я вибираю правильну дорогу».
Cлава Отцю, і Сину, і Святому Духу і нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.
Підпишіться на «Слово між нами» у Telegram та Instagram, а також приєднайтеся до чату Роздумів над Словом Божим у Viber.