Літургійні читання східного обряду та роздуми із журналу «Скинія» на 19 травня
Чому ж Він не сказав: Перш ніж був Авраам, Я був, тільки — Я є? Як і його Отець, Він застосував до себе слово «є». Воно вказує на відвічність буття, непідвладного часу. Тому його слова й здалися їм богохульними. Якщо ж вони не стерпіли порівняння з Авраамом, хоч це й не було таким важливим, то чи могли перестати кидати в Нього каміння, коли Він став часто порівнювати себе з Богом? Тому, чинячи по-людськи, Він знову тікає і переховується. Давши їм достатньо пояснень і виконавши своє завдання, Він вийшов із храму й пішов оздоровити сліпого, щоби своїми вчинками довести власну вищість над Авраамом. Немає нічого гіршого за зачерствілу душу; хоч би й бачила вона знамення чи чудеса — вона й далі триматиметься свого безстидства. Так і фараон, не зважаючи на численні чуда, приходив до тями лише тоді, коли терпів кари. Тому Павло часто повторює: щоб хтось із вас не став запеклим через обманство гріха (Євр 3,13). Так як сили тілесні з часом відмирають і втрачають чуйність, так і душа, охоплена численними пристрастями, стає мертвою для чесноти. Тоді хоч би що їй казав, вона нічого не почує; хоч погрожуй їй покаранням чи чимсь іншим, вона залишається нечулою.
Відтак благаю вас: поки ще є у нас надія на спасіння, поки ми можемо навернутися, усіляко дбаймо про це. Заздрісник дбає тільки про те, як задовольнити своє бажання; хоч би й довелося йому зазнати за це покарання чи смерті, він залишається в полоні однієї своєї пристрасті. Але ж немає нічого гіршого за заздрість. Щоб занапастити іншого, заздрісник готовий занапастити себе самого. Око заздрісника з’їдає печаль. Він сумує через те, що Богові дається честь; радіє тому, чому радіє диявол. Якщо не можеш розділити з кимось трудів, то треба бодай тішитися разом із ним, щоб мати користь від участі в цій радості. Адже часто достатньо лише наміру, щоб отримати велику благодать. Так Єзекиїл каже, що моавитяни були покарані за те, що тішилися нещастям ізраїльтян (Єз 35,12); а були ще й такі, хто спасся завдяки співчуттю до бід інших.
св. Йоан Золотоустий
Журнал «Скинія» — греко-католицький двомісячник, присвячений щоденній духовності.
Підтримайте автора роздумів — «Скинію»! Картка ПриватБанку: 4731 2191 0117 4856 або через систему LiqPay.
Обов’язково просимо написати електронного листа на адресу skinia.ua@gmail.com