Літургійні читання східного обряду та роздуми із журналу «Скинія» на 28 травня
У небагатьох словах сьогоднішнього Євангелія ми маємо всі елементи місії. Центральною темою є смерть і воскресіння Ісуса, уже заповідані Писанням. А географія — починаючи від Єрусалима й аж до найдальших кінців землі.
Ісус був особливим Месією. Він не виконав жодної з великих надій Ізраїля, не був тріумфатором, ані не привів свого народу до слави. Навпаки, про людське око, Він зазнав поразки. І все ж Він, згідно з Божим задумом, був вірним аж до кінця. Сам Отець нагороджує Його вірність, повертаючи до життя.
Після воскресіння Ісус багато разів пояснює учням, чому все сталося саме так: Так написано (див. Лк 24,13-49). І вже насамкінець Він дає тим, хто став свідком Його перемоги над смертю, останнє завдання. Вони не можуть замовчувати жодної речі, про яку довідалися, мають проголосити це світові, починаючи з міста, у якому, як вони думали, для них усе скінчилося, — Єрусалима. Страсті й Воскресіння будуть повторюватися в апостольській проповіді по всьому світу.
Сходячи на небо, Ісус займає місце поруч з Отцем. Його тріумф остаточний. Це кінець довгого шляху, наслідок дотриманої вірності в найважчих обставинах. Він зійшов на небо, але лише тоді, коли пилюка цієї землі стала вогкою від його поту й крові.
Не йдеться про втечу. Ісус не перестав цікавитися проблемами людей.
Його перемога є заповіданням нашої перемоги. Його присутність у домі Отця заповідає нашу присутність там. Але це не може стати для нас виправданням, щоб дивлячись на небо, ми не втікали від проблем щоденності.
Через своє Вознесіння Ісус не віддаляється від своїх, а поширює свою присутність у просторі й часі. Під час свого земного життя Він жив посеред одного народу і в одну історичну епоху. Зараз Він стає сучасником кожної людини, у будь-якому куточку світу.
Парусія (останнє пришестя) не є поверненням Христа, який був відсутній, а появою в славі Того, хто завжди був і буде присутній у спільноті.
Було би помилкою думати, що Церква народилася, тому що Ісус відійшов чи не повернеться незабаром, наче щоб заповнити пустку по Ньому. Саме радісна присутність, а не відсутність, воскреслого Христа робить можливою існування Церкви.
Журнал «Скинія» — греко-католицький двомісячник, присвячений щоденній духовності.
Підтримайте автора роздумів — «Скинію»! Картка ПриватБанку: 4731 2191 0117 4856 або через систему LiqPay.
Обов’язково просимо написати електронного листа на адресу skinia.ua@gmail.com
фінансово.
Щиро дякуємо!
