Біблійні роздуми

Бо так написано

27 Травня 2020, 18:48 759

Літургійні читання східного обряду та роздуми із журналу «Скинія» на 28 травня

 

 

У небагатьох словах сьогоднішнього Євангелія ми маємо всі елементи місії. Центральною темою є смерть і воскресіння Ісуса, уже заповідані Писанням. А географія — починаючи від Єрусалима й аж до найдальших кінців землі.

Ісус був особливим Месією. Він не виконав жодної з великих надій Ізраїля, не був тріумфатором, ані не привів свого народу до слави. Навпаки, про людське око, Він зазнав поразки. І все ж Він, згідно з Божим задумом, був вірним аж до кінця. Сам Отець нагороджує Його вірність, повертаючи до життя.

Після воскресіння Ісус багато разів пояснює учням, чому все сталося саме так: Так написано (див. Лк 24,13-49). І вже насамкінець Він дає тим, хто став свідком Його перемоги над смертю, останнє завдання. Вони не можуть замовчувати жодної речі, про яку довідалися, мають проголосити це світові, починаючи з міста, у якому, як вони думали, для них усе скінчилося, — Єрусалима. Страсті й Воскресіння будуть повторюватися в апостольській проповіді по всьому світу.

Сходячи на небо, Ісус займає місце поруч з Отцем. Його тріумф остаточний. Це кінець довгого шляху, наслідок дотриманої вірності в найважчих обставинах. Він зійшов на небо, але лише тоді, коли пилюка цієї землі стала вогкою від його поту й крові.

Не йдеться про втечу. Ісус не перестав цікавитися проблемами людей.

Його перемога є заповіданням нашої перемоги. Його присутність у домі Отця заповідає нашу присутність там. Але це не може стати для нас виправданням, щоб дивлячись на небо, ми не втікали від проблем щоденності.

Через своє Вознесіння Ісус не віддаляється від своїх, а поширює свою присутність у просторі й часі. Під час свого земного життя Він жив посеред одного народу і в одну історичну епоху. Зараз Він стає сучасником кожної людини, у будь-якому куточку світу.

Парусія (останнє пришестя) не є поверненням Христа, який був відсутній, а появою в славі Того, хто завжди був і буде присутній у спільноті.

Було би помилкою думати, що Церква народилася, тому що Ісус відійшов чи не повернеться незабаром, наче щоб заповнити пустку по Ньому. Саме радісна присутність, а не відсутність, воскреслого Христа робить можливою існування Церкви.

 


Журнал «Скинія» — греко-католицький двомісячник, присвячений щоденній духовності.

Підтримайте автора роздумів — «Скинію»! Картка ПриватБанку: 4731 2191 0117 4856 або через систему LiqPay.
Обов’язково просимо написати електронного листа на адресу skinia.ua@gmail.com

 

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Інші статті за темами

ПЕРСОНА

МІСЦЕ

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Ми працюємо завдяки вашій підтримці
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, технічне обслуговування, роботу веб-майстра та гонорари фахівців.

Наші реквізити:

pb.ua: 4731 1856 1920 9130

monobank: 5375 4141 1230 7557

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Підтримайте фінансово. Щиро дякуємо!
Напишіть новину на CREDO
Якщо ви маєте що розказати, але початківець у журналістиці, і хочете, щоб про цікаву подію, очевидцем якої ви стали, дізналося якнайбільше людей, можете спробувати свої сили у написанні новин та створенні фоторепортажів на CREDO.

Поля відмічені * обов'язкові для заповнення.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: