Роздуми над Божим Словом на урочистість Пресвятого Серця Ісуса Христа, рік А
Любі, любім один одного, бо любов від Бога, і кожен, хто любить, народився від Бога і знає Бога. Хто не любить, той не спізнав Бога, бо Бог — любов. Цим виявилася до нас любов Божа, що Бог свого єдинородного Сина послав у світ, щоб ми жили через Нього. Любов же полягає не в тому, що ми полюбили Бога, а що Він полюбив нас і послав Сина свого — примирення за гріхи наші. Любі, коли Бог так полюбив нас, то й ми повинні один одного любити. Бога ніхто ніколи не бачив. Коли ми любимо один одного, то Бог у нас перебуває, і Його любов у нас досконала. Що ми перебуваємо в Ньому, і Він у нас, ми пізнаємо з того, що Він дав нам від Духа свого. І ми бачили і свідчимо, що Отець послав Сина — Спаса світу. Хто визнає, що Ісус — Син Божий, Бог у тому перебуває, і він у Бозі. Ми пізнали й увірували в ту любов, яку Бог до нас має. Бог є любов, і хто перебуває в любові, той перебуває в Бозі, і Бог перебуває в Ньому.
1 Йн 4, 7–16
Що я знаю про любов?.. Як і де її побачити, пересвідчитись у її існуванні?
Люди — творіння з активним дослідницьким та пізнавальним потенціалом. Процес пізнання матеріального світу полягає в обстеженні об’єктів за допомогою органів чуттів: предмет потрібно побачити, доторкнутися до нього, відчути на смак чи запах. Саме так дитина досліджує світ навколо себе: обстежує тактильно, розглядає, нюхає, бере до рота, трясе, щоб видобути звук чи ще щось дізнатися про предмет у руках.
Із давніх давен і дотепер людство також намагається зрозуміти природу любові. Та любов неможливо виміряти, зважити, визначити її об’єм. Любов — це подарунок Бога. Її можна відчути, спостерігаючи пробудження природи навесні, побачити в першому вранішньому промені сонця, у багряному вечірньому небі над полем, у теплому подиху вітру, почути у звуках пташиного співу, шелесті моря, у дзвінкому сміхові дітей… Любов Бога — в усьому, що тебе оточує. Та як же поселити її у своє серце, і то так, щоб не проминала?
Найкращу ілюстрацію полум’яної любові Христа ми бачимо на зображеннях Пресвятого Серця Ісуса. Це полум’я символізує всеосяжну нескінченну любов Господа до кожного з нас. Сьогоднішнє перше читання говорить нам про істину, яку демонструє полум’я на зображеннях Пресвятого Серця Ісуса Христа: «Цим виявилась до нас любов Божа, що Бог свого єдинородного Сина послав у світ, щоб ми жили через Нього» (1 Йн 4, 9). Син Божий прийшов на землю як людина. Він полюбив нас своїм людським серцем і прагне, щоб наші серця так само палали любов’ю, щоб ця любов — наша любов до Нього і Його любов до нас — була «досконала (…) в нас» (1Йн 4, 12).
Як же це можливо? Апостол Йоан дає ясну відповідь: «Він дав нам від Духа свого» (1Йн 4,13). Завдяки любові, яку Святий Дух виливає в нас, можемо навчитися любити людей так, як Ісус любить їх і нас. Та будьякі зміни відбуваються поступово. Не тому, що Бог не хоче відповісти на наші потреби, а тому, що ми не здатні витримати швидких кардинальних змін. Зміцнюючи взаємини з Христом, ми поступово, крок за кроком наближаємося до досконалої любові, якою покликані ділитися з ближніми вже тепер. Щоразу, коли замість піддатися спокусі критикувати й осуджувати ти обираєш співчуття; коли, попри втому та роздратування, намагаєшся допомогти, — тебе наповнює любов Христа.
«Прийди, Святий Духу, розпали в мені вогонь Твоєї любові, допоможи наблизитись до Пресвятого Серця Ісуса. Наповни мене прагненням і здатністю любити всіх, кого зустріну на своєму шляху».
Cлава Отцю, і Сину, і Святому Духу і нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.
Підпишіться на «Слово між нами» у Telegram та Instagram, а також приєднайтеся до чату Роздумів над Словом Божим у Viber.
Щодня о 9.00 год. з каплиці Отців Маріянів у Харкові транслюється Служба Божа. Трансляцію дивіться на YouTube-каналі журналу «Слово між нами»