У Львові відзначили урочистість Усіх Святих. Богослужіння на місці поховання Львівських Орлят очолив єпископ-помічник Харківсько-Запорізької дієцезії Ян Собіло, а проповідь виголосив митрополит Львівський, архієпископ Мечислав Мокшицький.
Митрополит наголосив, що святість — це не привілей обраних, а щоденний шлях кожного християнина.
1 листопада, в день урочистості Всіх Святих, численні вірні, священники, монахині та представники влади зібралися на Личаківському кладовищі, щоби спільною молитвою вшанувати тих, хто відійшов до Господа. У молитві взяли участь також представники Генерального консульства Республіки Польща у Львові та польських громадських організацій.
Митрополит Львівський у проповіді нагадав, що Львів і його цвинтарі є свідками історії та святості багатьох поколінь.
— Ми стоїмо серед могил героїв і святих повсякденності, людей культури, науки, віри, жертв війни, захисників Батьківщини й Церкви. Кожна з цих могил — мов книга людського життя, вписана у велику історію Львова, Польщі, України та всієї Європи.
Під час Святої Меси також згадали про соту річницю перенесення до Варшави останків Невідомого Солдата, які 1925 року були взяті саме з місця поховань Захисників Львова.
— Ми не знаємо його імені, але знаємо його любов. Не знаємо, ким він був, але знаємо, для Кого і за що він загинув. Він — син цієї землі, а через свою жертву став сином усього нашого народу, — підкреслив архієпископ Мокшицький.
Митрополит звернув увагу на те, що і сьогодні на українських кладовищах спочивають захисники Батьківщини, чия жертва вписується в ту саму історію любові й вірності:
— Сьогодні цей цвинтар приймає також тих, хто загинув у нинішній війні в Україні. У їхній жертві ми віднаходимо сучасне покладання свого життя заради справи свободи.
Архієпископ нагадав, що святість — це не далекий ідеал, а покликання, звернене до кожної людини.
— Святість — це не привілей небагатьох. Це щоденний шлях людей, які в простоті й покорі живуть Євангелієм. Святі — це батько і мати, які порядно виховують дітей; це старші й хворі, що моляться в тиші; це воїн, який заради блага інших віддає своє життя.
Наприкінці архієпископ митрополит Львівський закликав вірних, дивлячись на могили святих і героїв, споглядати в небо з надією.
— Це не день жалоби, а день надії. Ми дивимось на тих, хто пройшов перед нами дорогою блаженств, і віримо, що вони вже в домі Отця.
Після завершення Святої Меси до присутніх звернувся новий Генеральний консул Республіки Польща у Львові пан Марек Радзівон, який завершив свій виступ важливими словами:
— Українські воїни, що спочивають тут поруч, на Полі почесних поховань, є братами по зброї польських воїнів, які боролися за незалежність, — адже Україна тепер, як і Польща свого часу, бореться за право зберегти свою незалежність і самостійно вирішувати долю своєї держави. І це — наша спільна мета.
Традиційно, урочистості на Личаківському цвинтарі завершилися процесією алеями кладовища до місця поховань новітніх Героїв України. Там архієпископ Мечислав разом з усіма священниками, особами богопосвяченого життя та вірянами вшанував полеглих захисників України, молячись про вічний мир для їхніх душ.
фінансово.
Щиро дякуємо!
