Поради

Бог не вислуховує ваших молитов? 5 порад для доброї молитви

18 Червня 2020, 15:15 1668

«Господь слухає нас набагато уважніше, ніж нам здається. Це ми маємо Його уважніше слухати. Люди часто скаржаться, що Бог не вислухав їхніх молитов, але вони, можливо не дочекалися, поки Він їм відповість», — вважає арх. Фултон Шін.

Вам здається, що Бог не вислуховує ваших молитов? А може ми молимося не так, як треба? П’ять порад ефективної молитви від арх. Фултона Шіна можуть вам допомогти.

 

1.Вслухайтеся в бажання Бога

Насамперед ми маємо пам’ятати, що суть молитви не в тому, щоби схилити Бога щось нам дати — так само, як це не є підставою для справжньої людської дружби. Суть молитви — це справжнє прохання. Є два види Божих дарів: перший — це ті, які Бог дає нам незалежно від того, чи ми Його про них просимо; другі — уділяє нам через молитву. Перший вид дарів дуже нагадує блага, які діти отримують в сім’ї — їжу, одяг, дім, турботу, увагу тощо. Ці дари отримує кожна дитина, незалежно від того, чи вона про них просить. Є також інші дари, які залежать від бажання дитини. Батько може хотіти, щоб син пішов вчитися в університет, але якщо той не захоче вчитися або стане злочинцем, батько не зможе дати йому цей дар. Не тому що батько забрав те, що хотів подарувати, а тому, що син зробив цей дарунок неможливим.

Тому молитва — це не інформування Бога про наші потреби, бо Він про них уже знає: «але знає Отець ваш Небесний, що всього того вам потрібно» (Мт 6,32). Мета молитви — це, швидше, дати Богу можливість подарувати нам щось тоді, коли ми будемо готові цей дар прийняти. Не око створює світло сонця, яке нас освітлює; не легені створюють повітря, яке нас оточує. Сонце постійно нам світить, якщо ми не заплющуємо очі на його блиск, а повітря постійно наповнює наші легені, якщо ми не затримуємо подих. Ми одержуємо Божі благословення, якщо не збунтуємося проти волі Бога, Який хоче нам їх дати.

 

2.Підпорядкуйтеся Його волі

Людина, яка думає тільки про себе, в молитві лише просить; той, хто думає про ближніх, молиться заступницькою молитвою; той, хто думає лише про любов до Бога і служіння Йому, промовляє молитву підпорядкування Божій волі — так моляться святі. Для більшості людей ціна такої молитви надто висока, бо вимагає позбутися свого его. Багато душ хочуть, щоб Бог виконував їхню волю; представляють Йому конкретні плани і просять Його негайно і без будь яких корективів їх затвердити. Вони заміняють прохання молитви «Отче наш» на «Будь воля моя на землі». Предвічному дуже складно жертвувати себе душам, зацікавленим виключно земним і тимчасовим.

Душа, яка живе на рівні его, тобто на рівні «Я», і відмовляється піднятися на Божий рівень, нагадує яйце, яке постійно зберігається в дуже холодному, для того щоб з нього щось вилупилося, місці, через що воно ніколи не буде покликане до життя поза шкаралупою, щоб перетнути етап свого незавершеного розвитку. Кожне «Я» — це лише зародок того, ким людина має стати. Тому ми маємо уважніше слухати Бога. Люди часто скаржаться, що Бог не вислуховує їхніх молитов, а насправді вони, можливо, і не чекали на Його відповідь.

 

3.Спробуйте медитувати

Медитація — це вища, ніж прохання, форма молитви і водночас потужне знаряддя в  боротьбі з надмірною побожністю. Медитація схожа на сон наяву або роздуми, але з двома значними відмінностями: в медитації ми не думаємо про світ чи про себе, лише про Бога. І замість того, щоб використовувати уяву для бездумного будування замків на піску, ми використовуємо її для прийняття рішень, які наближають нас до одного з помешкань у домі Отця. Медитація — це більш досконалий духовний акт, ніж промовляння «Радуйся, Маріє». Її можна порівняти з поведінкою дитини, яка каже матері: «Я не скажу ні слова, тільки дозволь мені залишитися і дивитися на тебе». Або на слова одного солдата, який колись сказав настоятелю з Арсу: «Я просто стою тут, перед дарохранительницею, Він дивиться на мене, а я — на Нього».

Медитація дозволяє людині припинити свідому боротьбу з зовнішнім розсіянням завдяки внутрішній інтуїції присутності Бога. Вона закриває світ, щоби впустити Духа. Вона підпорядковує людську волю Божій волі. Вона направляє прожектор Божої правди на людські думки, вчинки і слова; заглядає під товсті шари самообману та егоїзму; втихомирює верескливі бажання его, щоб воно могло почути бажання Божого серця. Медитація вилучає з нашого життя речі, яки ускладнюють єдність із Богом, і зміцнює бажання робити всі добрі вчинки тільки на Його честь і славу. Вона нагадує нам про нашу істоту, про буття створінням, про те, що всі речі залежать від творчого акту Бога, про тимчасове існування і спасіння. Медитація — це не петиція, спосіб використання Бога чи прохання про отримання від Нього чогось конкретного, а, швидше, підпорядкування Йому, благання, щоб Він використав нас так, як Він цього хоче.

 

4.Економте час

Там, де є любов, там є і думка про того, кого любимо — «Де твій скарб, там буде і твоє серце» .(Мт 6,21). Ступінь нашої відданості та любові залежить від цінності, яку ми надаємо конкретній речі. Все має свій сенс і мету. Учень має проблеми з навчанням, бо знає більше про спорт, ніж про навчання. Підприємцю важко думати про небесне щастя, бо він присвятив себе наповненню земною «комори». Тим, хто налаштований на фізичну любов із трудом вдається любити духовне, бо їхній скарб у тілі.

Кожен стає тим, що любить: якщо любить матеріальний світ, то стає схожим на матерію; якщо ж полюбив духовне, то уподібнюється до нього в своїй поведінці, ідеалах, прагненнях. Любов і молитва тісно пов’язані між собою. Завдяки цьому зв’язку легше зрозуміти, чому деякі душі кажуть: «Я не маю часу на молитву». І вони насправді його не мають, бо для них обов’язки важливіші, інші скарби цінніші, інші інтереси більш захопливі. Що менше людина думає про Бога, то менше має для Нього часу. Час, який людина призначає для чогось, залежить від міри важливості, яку ми надаємо цій речі. Це мислення визначає використання часу, а не час керує мисленням. Духовність — це питання не часу, а мислення. Святість вимагає не багато часу, а багато любові.

 

5.Зосередьтеся на сьогоденні

Ліками від хвороби постійного мислення про брак часу може бути освячення миті, тобто «тепер». Наш Господь запропонував нам, як це зробити, кажучи: «Отож, не журіться про завтрашній день, бо завтра за себе само поклопочеться» (Мт 6,34). У нас достатньо турбот, тому не варто позичати вчорашні клопоти, бо нинішній день теж несе свій хрест. Теперішня мить місить в собі речі, які ми можемо контролювати, але також несе з собою труднощі, на які ми не можемо вплинути, наприклад: банкрутство фірми, гострий напад грипу, дощ під час прогулянки, закалець у дріжджовому тісті, прищ на носі удень вечірки, будильник, який не задзвонив, або муха, яка впала в молоко. Ми не завжди знаємо, чому з нами трапляються хвороби і неприємності, бо маємо занадто тупий розум, щоб зрозуміти Божий план. Шляхи Господні — не наші шляхи.

Події нашого життя не завжди можна пояснити, проаналізувати розумом чи волею, але вони завжди перебувають у межах нашої віри, яка допоможе нам їх прийняти й підпорядкуватися Божій волі. Ми щомиті отримуємо більше скарбів, ніж можемо назбирати. Велика цінність сьогоднішнього дня, якщо дивитися на неї через призму духу, полягає у тому, що містить повідомлення Бога особисто до нас. Ніхто крім мене не знаходиться в таких самих обставинах; ніхто інший не несе такий самий тягар, як я: хвороби, смерть близької людини чи інше. Ніщо так індивідуально не пристосовано до наших духовних потреб, як такі теперішні моменти; тому вони — це унікальна можливість отримати знання, які ніхто інший немає змоги отримати. Цей конкретний момент — моя школа, мій підручник, мій урок. Навіть наш Господь не відкинув можливості навчитися чогось від свого конкретного «тепер». Будучи Богом, Він знав усе; але були знання, які Він міг пережити лише як людина. Святий Павло описав це так: «І хоча був Сином, навчився послуху з того, що вистраждав був» (Євр 5,8).

Уривок книжки арх. Фултона Шіна «Духовна карта до вічності».

Переклад CREDO за матеріалами: Фултон Шін, Aleteia

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Інші статті за темами

ПЕРСОНА

Фултон Шін

МІСЦЕ

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

ПІДТРИМАЙТЕ CREDO
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ми з вдячністю приймемо Вашу допомогу. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, роботу веб-майстра та гонорари фахівців. Переказ через ПриватБанк: Пожертвування можна переказати за такими банківськими реквізитами:

5168 7427 0591 5506

Благодійний внесок ПРИЗНАЧЕННЯ ПЛАТЕЖУ: Добровільна пожертва на здійснення діяльності часопису CREDO.

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Щиро дякуємо читачам за жертовність усім, хто нас підтримує!
Підпишіться на розсилку
Кожного дня ми надсилатимемо вам листи з найважливішими та найцікавішими новинами.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: