Роздуми над Божим Словом на понеділок ХІІ Звичайного тижня, рік ІІ
Ісус сказав: «Не судіть, щоб і вас не судили; бо яким судом судите, таким і вас будуть судити, і якою мірою міряєте, такою і вам відміряють. Чого ти дивишся на скалку в оці брата твого? Колоди ж у власнім оці ти не добачаєш? Або як можеш твоєму братові сказати: Дай, хай вийму скалку в тебе з ока, а он же колода в твоїм оці? Лицеміре! Вийми спершу із свого ока колоду, і тоді побачиш, як вийняти з ока брата твого скалку».
Мт 7, 1–5
Людина не може стерпіти навіть порошинки в оці, не те що колоду! Христос часто звертався до яскравих порівнянь та гіперболізованих образів, щоби привернути увагу своїх слухачів. Звісно, тут не йдеться про зір фізичний; мова про людські слабкості й недоліки. Сьогодні Ісус звертає нашу вагу не так на недоліки людської натури, як на лукаве ставлення до них. Часто–густо ми вдаємося до надто емоційної та нищівної критики нашого оточення, однак власних помилок і промахів наче й не помічаємо. Христос вважає таку духовну сліпоту серйозною проблемою. Він сам каже, що прийшов на землю, «щоб ті, які не бачать, бачили» (Йн 9, 39). Згадай фарисеїв, яким Христос докоряв, називаючи їх «сліпими проводирями» (Мт 23, 24), що втратили пріоритети у виконанні Закону.
Ісус Христос прагне, щоб ми зосередилися на серці Закону — заповіді любити Бога понад усе і ближнього, як самого себе. І якщо цьому заважає «колода» гріха, то ми як учні Христа покликані, не боячись правди про себе, прийняти і пережити біль, що супроводжуватиме вилучення «колоди». Це дозволить відновити наш духовний зір, чіткіше бачити проблеми інших і з любов’ю говорити про них. Адже сьогоднішнє Боже слово не закликає нас до мовчання, воно навчає нас бачити правду спочатку про себе — і тільки потім помічати недоліки у своєму оточенні. Якщо не дотримуватися такої черговості, то, швидше за все, ми будемо хибно оцінювати вчинки людей залежно від рівня власної зіпсованості. Коли ж очистимо свій зір, то будемо готові побачити в оці брата не тільки скалку, а — що важливіше — причину її появи. Й тільки тоді станемо смиренним і мудрим інструментом у руках Господа, щоб усунути таку ваду.
Власний гріх не дає нам змоги побачити всю красу людської душі й видобути з неї добро. Власний гріх змушує нас ставитися з підозрою до мотивації людських учинків, і ми поспішаємо роздавати ярлики: «дурний», «нездара». Сьогодні проси Святого Духа допомогти тобі побачити «колоду» у своєму оці — гріх, який викривляє твоє сприйняття інших людей. Проси Господа простити і зцілити тебе, Ісус допоможе дивитися на ближніх Його очима.
«Господи, допоможи мені бачити себе і кожну людину, яку я зустріну, у світлі Твоєї правди і Твого милосердя!»
Отче наш, що єси на небесах, нехай святиться Ім’я Твоє, нехай прийде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя як на небі, так і на землі. Хліб наш насущний дай нам сьогодні і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим, і не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого. Амінь.
Підпишіться на «Слово між нами» у Telegram та Instagram, а також приєднайтеся до чату Роздумів над Словом Божим у Viber.
фінансово.
Щиро дякуємо!
