Літургійні читання східного обряду та роздуми із журналу «Скинія» на 1 липня
Ти просив пояснити тобі оці слова: Бог дав їм аж по нинішній день дух приголомшення, очі, щоб не бачили, і вуха, щоб не чули. Тому слухай. Слова дав і передав, згідно з традицією вживання слів у Святому Письмі, означають залишив і допустив. (…)
А дух приголомшення (κατανύξεως) означає дух здивування і враження. Бо слово νύττειν означає протикати і вражати, як сказано: проколов Йому списом бік (Йн 19,34). Отже, оскільки приголомшити означає вразити, то замість бути враженим справедливо сказано: бути приголомшеним. Далі Апостол, пояснюючи слово приголомшив, яке означає вразив, сказав: очі, щоб не бачили, і вуха, щоб не чули. Адже це зазвичай відбувається з тими, кого вразили. Коли розум збуджений, тоді й почуття відмовляються діяти. (…)
Хто може похвалитися тим, що має чисте серце? Або хто наважиться сказати, що він без гріха? Якщо скажемо, що Писання прославляє не того, хто не сумує, а того, хто не є вражений сумом, хто не зрадив власного спасіння, як це сталося з Юдою, котрий убив себе, повісившись (і богомудрий Павло, дбаючи, щоб таке не трапилося із впалим у блуд з-посеред коринтян, наказав прийняти його назад, якби той покаявся, щоб надто великий смуток не зламав такого (2Кор 2,7)), тоді, можливо, трішки краще зрозуміємо справжній зміст цього вислову.
Якщо ж приголомшення стається й від чогось прекрасного, то нехай ніхто цьому не дивується. Бо й там це означає: бути враженим чимось прекрасним — як взивала душа, що полюбила божественною любов’ю: бо я з любові знемагаю (Пісн 2,5). Треба ж знати, що одні й ті самі назви чи вислови не завжди можуть означати одне й те ж. Адже й Давид сказав: Щоб душа моя тобі псалми співала, — не мовчала (Пс 30,13), виражаючи цим, як я розумію, що він не буде вражений аж настільки, щоб перестати співати псалми; адже так продовжив: Господи, Боже мій, хвалитиму тебе повіки. Та й Симеона і Леві, після того, як було зневажено дівицтво їхньої сестри, досада пойняла (Бут 34,7), тобто вони були вражені й опановані ревнощами. Тому й упали в такий нездоланний гнів, що не лише насильника, а й усіх повнолітніх у місті, схитрувавши, прирекли на смерть.
св. Ісидор Пелусіотський
Журнал «Скинія» — греко-католицький двомісячник, присвячений щоденній духовності.
Підтримайте автора роздумів — «Скинію»! Картка ПриватБанку: 4731 2191 0117 4856 або через систему LiqPay.
Обов’язково просимо написати електронного листа на адресу skinia.ua@gmail.com
фінансово.
Щиро дякуємо!
