Біблійні роздуми

День притч

11 Липня 2020, 18:58 1280 о. Василь Косік

Роздуми над Божим Словом на XV Звичайну неділю, рік А

У попередньому розділі Євангелія від Матея розповідається, як книжники та фарисеї дедалі більше вимагають від Ісуса знаків і чудес: «Учителю, ми хочемо побачити якийсь знак від тебе» (Мт 12,38). Однак Ісус говорить лише про необхідність проповіді для покаяння та про найбільшу мудрість Його вчення. Саме цього насправді потребує кожна людина. Це найбільші скарби, які ми можемо отримати від Бога: слово життя та покаяння. І цього достатньо.

Адже, коли ми вірно слухаємо та приймаємо слово Боже, воно неодмінно принесе свій плід. Про це говорить пророк Ісая в першому читанні: Як дощ і сніг сходить з неба і не повертається туди, але напуває землю, щоб вона родила і ростила та давала насіння тому, хто її обсіває, і хліб тому, хто їсть, отак і Моє слово, що виходить у Мене з уст, не повертається до Мене порожнім, але чинить те, що Я хочу, довершує те, за чим Я його вислав (Іс 55, 10-11). Тоді зникає необхідність «знаків з неба» або чергового «знаку від Ісуса». Бог очікує знаку від землі, плоду від людини, для якої Він зробив все необхідне, як досконалий сіяч, землероб, виноградар і будівничий.

Закінчуючи 12-й розділ, св. Матей повідомляє, що прийшли тоді до Ісуса Його Мати і брати й бажали з Ним говорити, стоячи надворі. Тоді Ісус перебував усередині, в домі Петра в Капернаумі, оточений тими, хто бажав Його слухати. Каже один до нього: «Он Твоя мати і Твої брати стоять надворі, бажаючи говорити з Тобою». Тоді Він відповів тому, що говорив до Нього: «Хто Моя мати і хто брати Мої?» Вказавши ж рукою на своїх учнів, мовив: «Ось Моя мати і брати Мої! Бо хто чинить волю мого Отця, що на небі, той мій брат, сестра і мати (Мт 12,47-50).

Тому сьогоднішнє Євангеліє розпочинається такими словами: Того дня Ісус вийшов з дому і сів край моря. Якщо хочете бачити Мене і говорити зі Мною, — каже Ісус, — ось Я виходжу з дому! Якщо бажаєте Мого слова більше, ніж чудес, — Я вже не буду більше ховатися від вас. У 13-му розділі нарешті настає так званий «День притч», коли Ісус із човна ловитиме та притягуватиме тих, хто залишився на землі. Це був надзвичайно рясний засів слова. Євангеліст Матей зазначає: Він говорив до них численними притчами.

Нарешті вийшов сіяч сіяти! Ісус Христос більше не промовлятиме тільки до своїх найближчих апостолів у домі. Таємниці Небесного Царства будуть об’явлені усім навколо: І зібралася коло Нього… сила народу. Господь вийшов із дому, щоб сіяти. Він сів у човен, щоб притягувати своїм словом. Всі були перед Його обличчям і ніхто не стояв позаду Нього. Це важливий аспект слова. Ніщо не повинно бути попереду, крім Ісуса у човні, крім Його всемогутнього слова. Човен — це первісний образ Христової Церкви, в якій промовляє та притягує до себе Єдиний Вчитель.

Згадаймо, як на слово Ісуса апостол Петро йшов до Нього по воді. Коли Петро споглядав одного тільки Господа перед собою і корився почутому слову — він наближався до Божого Сина, крокуючи по хвилях Галілейського моря. Та щойно він відволікся поглядом на сильний вітер — почав потопати. Подібно й у сьогоднішній притчі: може, хтось лише стоїть край дороги і не йде слідом за Господнім словом. Така людина відволікається на багато справ та образів, які мерехтять перед її очима, наче в час пік серед великого міста. Насправді ж притягує Єдиний Необхідний. За словом потрібно вирушити; тільки його потрібно мати перед очима та виконати, бо хто чинить волю Мого Отця, що на небі, той Мій брат, сестра і мати.

Іншою перешкодою буває кам’янистий ґрунт, коли ми не поринаємо в глибину почутого слова, трактуючи його лише поверхово та зовнішньо. Тоді ми не маємо міцного коріння і така пшениця швидко всохне. Ісус же кличе нас і притягує від землі на глибину, щоб наблизитись до Нього та до Його човна, тобто Церкви.

Подібно й тернина, яка вибуяла навколо, закриває погляд на Ісуса. Вона лише виснажує землю, щоб та не приносила рясного плоду. Всі наші зусилля й добрі наміри марніють.

Говорить сьогоднішній псалом: Ти відвідуєш землю і її зрошуєш; збагачуєш її понад міру. Сліди Твої точать сить. От вийшов сіяч сіяти… Коли ми йдемо Господніми слідами за Його словом — завжди будемо збагачені понад міру та принесемо рясний плід.

Згадаймо на завершення про присутність Марії під домом Ісуса у Капернаумі. До Неї вийшов Ісус, проте не тільки як Син, але — що більше — як її Вчитель. Це Марія — перша учениця Господа. Це вона є доброю та родючою землею, як перша принесла стократний плід: від свого першого «так» при Благовіщенні — до безмовного стояння під хрестом на шляху до Воскресіння.

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Кредит червень-липень
Зібрано Залишилося зібрати
24537грн
64471грн
Потрібно зібрати
89008грн
Залишилося
4дні
Розмістити цей блок в себе на сайті

Інші статті за темами

МІСЦЕ

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Ми працюємо завдяки вашій підтримці
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, технічне обслуговування, роботу веб-майстра та гонорари фахівців.

Наші реквізити:

pb.ua: 4731 1856 1920 9130

monobank: 5375 4141 1230 7557

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Підтримайте фінансово. Щиро дякуємо!
Напишіть новину на CREDO
Якщо ви маєте що розказати, але початківець у журналістиці, і хочете, щоб про цікаву подію, очевидцем якої ви стали, дізналося якнайбільше людей, можете спробувати свої сили у написанні новин та створенні фоторепортажів на CREDO.
Підпишіться на розсилку
Кожного дня ми надсилатимемо вам листи з найважливішими та найцікавішими новинами.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: