Поради

GPS для чоловіків, які хочуть щасливого подружжя

10 Липня 2020, 16:21 1299

Поважати свою дружину — одна з найкращих речей, які ми можемо зробити для наших дітей. А для цього треба сповільнити темп, стати уважними, слухати і бути насправді присутніми.

Подружжя переживає кризу як таке. Більше половини шлюбів закінчуються розлученням. Мас-культура, що живиться неправильними зразками і матеріалізмом, витворила суспільство, в якому подружжя й сім’я уже не є цінностями: вище за все ставиться егоїзм, жадібність і поклоніння фальшивим божкам, поставленим на місце Бога.

У своїх книжках і виступах я стараюся пропонувати людям те, до чого мене надихнув Христос і що може допомогти їм провадити істинне, гармонійне життя в католицькому дусі. Багато хто покликаний до завдань іншого виду, що вимагають відваги й зусиль; однак, певно, ніщо так не сприяє зміцненню інституції подружжя та сім’ї, як чоловіки, які відважно відкидають панівну культуру і приймають роль люблячих чоловіків, глибоко віруючих батьків та глав дому.

Може, подружжя й сім’я вже не становлять цінності нових поколінь через те, що воно не бачить достатньо багато прикладів вдалих подружжів та сімей, задивлених у Христа? Якби ми давали такі приклади, старалися жити саме так, це захищати і це промувати, — настав би ренесанс вдалих подружжів, народжувалось би більше дітей, а парафії сповнились би вірними католицькими родинами. Чого ж потрібно? Чоловіків-провадирів.

Панове, ми мусимо відкинути брехню сучасної культури, наших ідолів і те, що відділяє нас від Ісуса. Молімося віддано, приймаючи виклик до святості, який отримали при Святому Хрещенні. Ми тут не для того, щоб попускати собі у світі морального релятивізму, але щоби вдивлятися в Христа, виховувати дітей до любові до Бога, а одне одного підтримувати на шляху до Неба. Звучить гнітюче? Так, завдання нелегке, тож реакція зрозуміла. Але якщо ми не приймемо цей виклик — криза подружжя та сім’ї зростатиме, а її наступними жертвами можемо стати ми самі. Чи може хтось нам допомогти? Так. Наші дружини.

 

Одна команда

Коли я зустрів свою дружину вперше, понад 20 років тому, — знав, що вона «саме та». Мене огорнуло особливе почуття захвату, хвилювання, упевненості й миру — всі зразу. Я й надалі інколи це відчуваю, попри те що час летить, а ми вже багато що пережили. Я це оцінюю як благодать і дякую Богові, що поставив цю жінку на моєму шляху. Наше подружжя не ідеальне (а чиє ідеальне?), однак воно вдале, а плоди видно неозброєним оком: це наші сини, наше взаємне кохання, яке не зів’яло попри те, що минуло стільки часу, і створений нами дім, сповнений віри.

Ми з дружиною — одна команда. Розуміємо, що нашим покликанням як батьків є взаємна допомога на шляху спасіння. Ми усвідомлюємо свої ролі та знаємо, за що кожне з нас відповідає. Моя дружина завжди ставить переді мною виклики й допомагає мені зростати як чоловікові, мужчині, батькові, а передусім — у духовному житті. Вона тримає в послусі мою пиху та его, звертає увагу, коли я збиваюся на манівці. Вона для мене — натхнення, завдяки своїй тихій та ревній вірі. То її крок у бік Католицької Церкви в 2005 році зробив так, що вся наша сім’я приєдналася до неї роком пізніше.

Що таке суттєве ми віднаходимо в подружжі? Катехизм Католицької Церкви навчає, що Таїнство Подружжя — це «завіт», «спільнота цілого життя, за своєю природою скерована на благо подругів» (ККЦ 1601). Також написано: «Глибоке бачення подружнього життя й любові, встановлених Творцем та унормоване Його законами, постає через подружній завіт (…) Оскільки сам Бог є творцем подружжя» (Gaudium et spes, 48). Покликання до подружжя вписане в саму природу чоловіка й жінки, які вийшли з руки Творця (ККЦ 1603). Людина бо створена на образ і подобу Бога, який сам є Любов (див. Бут 1,27; 1Йн 4, 8.16). Бог створив чоловіка й жінку; їхня взаємна любов стає образом абсолютної та незнищенної любові, якою Бог любить людину. Вона добра, більше того — «дуже добра» в очах Творця (див. Бут 1,31) (ККЦ 1604).

А що важливіше: «Святе Письмо стверджує, що чоловік і жінка були створені одне для одного: “Недобре чоловікові бути одному”. Бог дає йому жінку, «тіло від тіла», тобто рівну йому істоту, як «допомогу від Господа» (див. Пс 121,2) — тому жінка немовби репрезентує Бога, від якого походить ця допомога (див. Бут 2, 18-25). «Так то полишає чоловік свого батька й матір і пристає до своєї жінки, і стануть вони одним тілом» (Бут 2,24). Ісус вказує, що це означає нерозривну єдність їхнього життя, нагадуючи, яким був «від початку» задум Творця. «Так що вони не будуть більше двоє, тільки одне тіло» (Мт 19,6), нагадує Катехизм (ККЦ 1605).

Значення наведених вище слів неможливо переоцінити: Бог дає нас одне одному, щоб ми одне одного підтримували як у формуванні наших стосунків із Ним, так і нашої подорожі до спасіння.

 

Застановімося над кількома істотними запитаннями:

-Чи ми насправді сприймаємо своїх дружин у такому світлі?
-Чи ми шукаємо їхньої допомоги?
-Що тебе стримує перед прийняттям або шуканням допомоги жінки? Може, пиха? Помилкове сприйняття ролі дружини чи твоєї власної ролі в подружжі?
-Чи ми любимо своїх дружин і чи сприймаємо їх як дар від Бога?
-Чи наші діти та друзі можуть побачити в нас подружжя, яке любить одне одного і сповнене віри, скероване на Христа?

 

Як бути главою сім’ї, який шанує свою жінку і формує щасливе подружжя?

Виражай вдячність Богу і вдячність жінці. Дуже легко сприймати наших ближніх — а особливо наших дружин — як щось очевидне, як постійний елемент дому. Чи дякуємо ми нашим дружинам за те, що вони для нас роблять, хто вони для нас? Чи знають наші діти, як сильно ми любимо, шануємо і цінуємо їхню маму, так щоб колись — натхнені нашим прикладом — вони могли йти нашими слідами? Чи дякуємо ми Богові щодня за той дар, яким є дружина? «Справжня подружня любов закладає і вимагає те, щоб чоловік мав глибоку повагу до рівної гідності жінки: “Ти не пан її, — пише св.Амвросій, — а чоловік, не служницю отримав, а дружину… Відплати доброзичливістю за доброзичливість, любов винагороди любов’ю”» (Йоан Павло ІІ, Familiaris consortio, 25).

 

Упорядкуй пріоритети

По-перше — Христос; по-друге — сім’я; по-третє — праця. Якщо Господь не буде на першому місці в нашому житті, то нам кінець. Одна з причин сімейної кризи — наша постійна боротьба з Ним за контроль над нашим життям. Я понад 20 років жив так і тільки коли відсунув пиху вбік і ввірився Христу — зрозумів, що я не міг уповні любити свою дружину й дітей так, як вони на це заслуговують, доки не поставив Христа на першому місці. Як говорив папа Бенедикт XVI: «Сьогодні вже неможливо бути християнином просто тому, що живеш у суспільстві, яке має християнські корені: той, хто приходить на світ у християнській сім’ї, так само повинен щодня поновлювати вибір бути християнином, тобто визнавати за Богом першість, стаючи перед лицем спокус, які секуляризований світ йому постійно підсовує, перед лицем критичного осуду численних сучасників» (загальна аудієнція по середах, 13 лютого 2013 року).

Сприймай подружжя як простір для апостольства та місію, повну благодаті. Наведу тут слова св.Хосемарії Ескріва: «Християнські подруги мають усвідомлювати, що вони покликані освячуватися, освячуючи оточення; що вони покликані бути апостолами і що їхня найперша апостольська територія — це їхній дім. Потрібно розуміти надприродне завдання, пов’язане з заснуванням сім’ї, вихованням дітей, християнським впливом на суспільство. Від цього усвідомлення їхньої місії значною мірою залежить доробок та успіх життя, їхнє щастя».

 

Будь у домі духовним главою

Я не пропоную «домашньої конкуренції», однак фактом є, що чоловіки надто часто сидять на лаві запасних, із порожніми руками, тоді як їхні жінки беруть справу у свої руки. Ми повинні дякувати Богові за своїх дружин, однак то наша роль — бути в домі духовними лідерами, а не тільки годувальниками сім’ї. Чи ви знаєте слова о.Дена Кеттера? «Святе Письмо не залишає сумнівів, що мужчини, а особливо чоловіки й батьки, мають бути духовними провідниками. Духовний провід, однак, не повинен бути сферою домінування, влади і контролю, але — згідно з тим, як його розумів Ісус, — має бути головуванням служебним, повним жертовності». Неможливо переоцінити позитивний вплив, що його духовне головування справляє на подружжя та на релігійне життя дітей.

Подібно як євангелізація можлива лише тоді, коли ми щиро й радісно ділимося Доброю Новиною і даємо добрий приклад, — так привабливість подружжя об’являється тоді, коли щораз більше жінок і чоловіків представляють світові свою любов, повну відданості, безкорисливість, смирення, жертовність, відвагу та вірність Христу. Як на мене, найважливіша і найтриваліша річ, яку ми можемо залишити дітям та іншим, це приклад вдалого подружжя, задивленого у Христа.

Уривок із книжки Ренді Гайна «Напрямок — Небо. GPS для чоловіків»

Aleteia

 

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Кредит червень-липень
Зібрано Залишилося зібрати
38266грн
50742грн
Потрібно зібрати
89008грн
Залишилося
8днів
Розмістити цей блок в себе на сайті

Інші статті за темами

ПЕРСОНА

МІСЦЕ

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Ми працюємо завдяки вашій підтримці
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, технічне обслуговування, роботу веб-майстра та гонорари фахівців.

Наші реквізити:

pb.ua: 4731 1856 1920 9130

monobank: 5375 4141 1230 7557

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Підтримайте фінансово. Щиро дякуємо!
Напишіть новину на CREDO
Якщо ви маєте що розказати, але початківець у журналістиці, і хочете, щоб про цікаву подію, очевидцем якої ви стали, дізналося якнайбільше людей, можете спробувати свої сили у написанні новин та створенні фоторепортажів на CREDO.
Підпишіться на розсилку
Кожного дня ми надсилатимемо вам листи з найважливішими та найцікавішими новинами.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: