Роздуми над Божим Словом на п’ятницю XV Звичайного тижня, рік ІІ
У ті дні занедужав Єзекія смертельно. І прийшов до нього пророк Ісая, син Амоса, і сказав до нього: «Так говорить Господь: упорядкуй твій дім, бо вмреш, не будеш жити». Тоді Єзекія обернувся лицем до стіни й почав молитися до Господа і промовляти: «Ой Господи, згадай, будь ласка, що я ходив перед тобою вірно й щирим серцем і чинив те, що тобі до вподоби!» Та й заплакав Єзекія уголос. І ось прийшло до Ісаї таке слово Господнє: «Піди й промов до Єзекії: так говорить Господь, Бог твого батька Давида: — Почув Я твою молитву, побачив твої сльози і ось додам тобі віку п’ятнадцять років і визволю тебе й це місто з руки царя ассирійського: Я боронитиму це місто». І сказав Ісая: «Хай принесуть печиво зі смоков і прикладуть до нариву, й він видужає!» І спитав Єзекія: «Який знак, що я знову зійду у храм Господній?» Ось тобі й знак від Господа, що справдить Господь слово, яке сказав: Я заверну тінь сонячного годинника, що спустилася додолу на сонячнім годиннику Ахаза, назад на десять ступнів». І повернулося сонце на десять ступнів, що їх уже було пройшло.
Іс 38, 1–6. 7–8. 21–22
Єзекія, цар Юдейський, був у відчаї. Санхериб, ассирійський цар, пішов війною на міста Юдеї і захопив їх. Тепер він прямував до Єрусалима, і домові Єзекії загрожувала реальна небезпека. Крім того, сам Єзекія був смертельно хворий. Дізнавшись про страшне лихо, він звернувся до Бога зі слізьми та палкою молитвою. І Господь вустами пророка Ісаї сповістив йому про зцілення та порятунок від ассирійців.
Єзекія, що вже чекав на смерть, смиренно попросив у Всевишнього знаку (див. Іс 38, 22). І хоча в це й важко повірити, проте Бог не розгнівався на царя, а з радістю явив Єрусалимові свою любов і вірність, вчинивши диво! Сонце змінило свій звичний рух. Це був знак Благої Звістки: Господь готовий змінити свої задуми у відповідь на щире прохання своїх дітей, — навіть якщо це буде явним порушенням природного ходу подій.
У Святому Письмі можемо знайти чимало подібних прикладів. Так, наприклад, Гедеон став свідком того, як ранкова роса покрила землю, проте обійшла овече руно, що лежало на землі просто неба (див. Суд 6, 39-40). Валаам почув звістку від Бога через ослицю, що заговорила (див. Числ 22). А Ной побачив веселку в небі як знак Божого Завіту (див. Бут 9, 11-17).
Бог і сьогодні продовжує посилати нам знаки, намагаючись привернути нашу увагу. Наприклад, ти можеш відчувати гостру тугу, що спонукає зателефонувати давньому другу. Або тобі може наснитися сон, який нагадуватиме про себе протягом дня. А можливо, ти відчуєш нагальне бажання відірватися від праці, щоби за когось помолитися. Навіть сонячні промені, що пробиваються крізь хмари, можуть нагадати тобі, що Господь із тобою, щоби твоє серце наповнилося миром. Тому пильнуй протягом дня, очікуючи на Божі знаки та просячи Святого Духа про те, щоб їх розпізнати. Адже не всі вони такі зрозумілі. Господь може запропонувати тобі свій супровід чи надихнути тебе на необхідні вчинки. Від тебе ж вимагається бути уважним і тримати серце відкритим для Бога. Господь потурбується про все інше.
«Святий Духу, допоможи мені сьогодні не пропустити повз увагу Божі знаки. Дай мені чутливе серце, щоб я почув Тебе й побачив Твої справи у своєму житті».
Cлава Отцю, і Сину, і Святому Духу і нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.
Підпишіться на «Слово між нами» у Telegram та Instagram, а також приєднайтеся до чату Роздумів над Словом Божим у Viber.