Роздуми над Божим Словом на четвер XVII Звичайного тижня, рік ІІ
Слово, що надійшло до Єремії від Господа: «Устань та й іди в хату до гончаря: там Я дам тобі почути Мої слова». І пішов я у хату до гончаря, і застав його при праці на кружалі. І як посудина, що її він ліпив із глини, не виходила, як то трапляється з глиною в руці гончаря, то він робив з неї знов іншу посудину, яка йому була до вподоби. Тоді надійшло до мене таке слово Господнє: «Чи Я ж не можу вчинити з вами, доме Ізрáїлів, так, як оцей гончар? — слово Господнє. Ось те, що глина в руці гончаря, те й ви в руці у Мене, доме Ізрáїля».
Єр 18, 1–6
Ізрáїль відходив від Господа, і не один раз. Народ поклонявся ідолам, порушував заповіді та вступав у союз із ворогами. Саме в такий час хаосу Бог послав Єремію пророкувати. Слова Єремії були переконливими завжди. Але сьогодні в першому читанні він дає слово надії. Бог не відвертається від Ізрáїля, Він ніколи не відмовиться від своєї любові до нього. Як гончар у пророцтві, Бог завжди терпеливо і натхненно працюватиме над формуванням людей, відповідно до свого Божественного замислу.
Чи страждає Бог через поведінку Ізрáїля? Кожен із нас хоч раз у житті відчував щось подібне: наші рідні засмучували нас, особливо коли відходили від Бога та Церкви. Ми хочемо, щоб кохана людина або друзі змінилися, повернулися та поглибили свої взаємини з Богом. Але, попри розчарування і смуток, викликаний нашими рідними, ми все одно продовжуємо їх любити та вірити в Божу любов до них.
Це і є відблиск Божого милосердя. Господь завжди залишається Божественним Гончарем, який любить свій народ, і тебе також. Бог завжди перебуває зі своїми дітьми. І це надзвичайна новина!
Як чудово довіритися люблячим невтомним рукам Небесного Гончаря! Якщо ти молишся про те, щоби хтось змінився чи навернувся до Господа, і тобі здається, що процес затягнувся, — не здавайся! Коли почуваєшся втомленим або розчарованим, звернися до Господа. Молися щиро з довірою: «Ісусе, Ти знаєш, що рухатиме цю людину вперед. Відкрий її серце». Зрештою, не забувай просити в Нього сил і для себе, як фізичних, так і духовних. Він хоче допомогти тобі у твоїй витривалості й наполегливості. Пам’ятай, Бог довго чекав на Ізрáїль, а отже, розуміє тебе!
Вір, що наш Отець ніколи не перестає формувати серця своїх дітей, і це стосується кожного з нас. Він завжди «намагатиметься знову робити з глини нову посудину, яка Йому до вподоби» (Єр 18, 4).
«Божественний Гончарю, я віддаю тобі своїх близьких і себе. Ліпи з нас новий посуд, який буде Тобі до вподоби».
Отче наш, що єси на небесах, нехай святиться Ім’я Твоє, нехай прийде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя як на небі, так і на землі. Хліб наш насущний дай нам сьогодні і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим, і не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого. Амінь.
Підпишіться на «Слово між нами» у Telegram та Instagram, а також приєднайтеся до чату Роздумів над Словом Божим у Viber.