39-річний руандієць, який працював храмовим служителем у катедрі Нанта, перебуває під арештом. Він чекає на висунення звинувачень у зв’язку з пожежею в храмі, повідомив прокурор П’єр Сенн.
Цього чоловіка вже арештовували безпосередньо після пожежі, що сталася 18 липня 2020р., однак тоді його відпустили до подальшого з’ясування обставин.
За ці дні з’явилися нові відомості. Як пояснив прокурор Французької Республіки для округу з осідком у Нанті, руандієць, який спершу в своїх зізнаннях заперечував свою причетність до пожежі, «зрештою зізнався перед слідчим, що підклав вогонь у трьох місцях храму».
Мотиви цього вчинку, як підкреслює інтернет-видання «Le Monde», «надалі залишаються не з’ясованими». Газета нагадує, що руандієць, який отримав притулок у Франції кілька років тому, судимостей не має. Протягом останніх 4 або 5 років працював у катедрі Нанта, виконуючи різні роботи з доручення архідієцезії. Як пояснив о.Юбер Шампенуа, ректор кафедрального собору святих Петра і Павла в Нанті, до обов’язків чоловіка входило замикання катедри після молебнів, зокрема в день 17 липня.
39-річного руандійця затримали й допитали в поліції безпосередньо після вибуху пожежі у зв’язку з підозрою, що він міг ненавмисно стати причиною лиха. Прокуратурі вдалося його допитати тільки 19 липня, оскільки виявилося необхідним спершу знайти відповідного перекладача. Того ж дня чоловіка звільнили. Прокуратура, яка знайшла у зізнаннях, записаних поліцією, і в результатах свого допиту певні суперечності, тоді заявила, що всі сумніви вдалося усунути, і «насправді не може бути й мови при його винуватість, коли йдеться про пожежу».
Про кого саме йдеться у справі нантської пожежі — не розголошується. Адвокат руандійця, Квентін Шабер, сказав, що «його клієнт шкодує про те, що сталося. Він має величезні докори сумління, а наслідки зробленого безсумнівно перевищують його сили».
Пожежа в катедрі Петра і Павла в Нанті вибухнула в суботу 18 липня близько 8 години ранку і була взята під контроль близько 10-ї. В гасінні взяли участь близько 100 пожежників.
Повністю згорів бароковий орган XVII століття, який уцілів навіть під час Французької революції та пожежі, яка тут сталася 1972 року. Реконструкторські праці після того випадку тривали 13 років.
Окрім органу, знищено також вітражі XVI століття, стели та образи. Великим щастям стало те, що не постраждали розташовані поблизу хорів надгробки князя Франциска ІІ і Маргарити де Фуа, батьків останньої княгині незалежної Бретані, пізнішої королеви Франції Анни Бретонської.