Високопосадовці і католицькі єпископи в Китаї зберігають помітне мовчання щодо смерті Папи Франциска, у той час як реакції інших політичних та релігійних лідерів почали з’являтися через кілька годин після його смерті.
Як пише CNA з посиланням на AsiaNews, китайським чиновникам не дозволено публічно висловлюватися про смерть Папи Франциска через контроль Комуністичної партії Китаю (КПК) над Церквою.
Китайський уряд зробив коротку заяву майже через 24 години після смерті Святого Отця, і лише після того, як журналісти самі запитали про це речника Міністерства закордонних справ Го Цзякуня.
«Китай висловлює співчуття з приводу смерті Папи Франциска», — сказав він, додавши, що «в останні роки Китай і Ватикан підтримували конструктивні контакти і брали участь у корисних обмінах. Китай готовий співпрацювати з Ватиканом для сприяння постійному покращенню китайсько-ватиканських відносин».
Примітно, що два роки тому КПК опублікувала коментар з нагоди смерті Папи-емерита Бенедикта XVI, заявивши: «Ми ввіряємо Бенедикта XVI Божій милості і просимо дарувати йому вічний спокій на небесах». З моменту смерті Папи Франциска минуло вже кілька днів, але подібної заяви від КПК не було.
«Це справді вражає, адже вони мають укладену з Ватиканом угоду, — коментує Ніна Ши, старша наукова співробітниця і директорка Центру релігійної свободи Інституту Гудзона. — Це відображає їхню відмову визнати верховенство папської влади над Католицькою Церквою і те, що вони сприймають Папу лише зі світського погляду, як главу держави».
Угода між Ватиканом і Китаєм про призначення католицьких єпископів була поновлена минулого року і має залишатися незмінною до жовтня 2028 року, незважаючи на численні повідомлення про порушення угоди китайською стороною і продовження переслідувань католицьких єпископів.
«Відсутність співчуття означає, що вони не вбачають у Папі релігійного главу Католицької Церкви, і вони не хочуть, щоб їхній народ асоціював Папу і папство з Католицькою Церквою в Китаї, — каже Ніна Ши. — Це означає, що підхід Ватикану був марним».
Ши також пояснила, що католицькі священники і єпископи у Китаї зобов’язані бути членами контрольованої партією Китайської католицької патріотичної асоціації, а це передбачає обіцянку незалежності від іноземного впливу, включно з Папою.
Вона охарактеризувала рішення Патріотичної асоціації мовчати щодо смерті Папи Франциска як «посилення певних меседжів», що, за її словами, «є безперервним процесом у комуністичному Китаї».
Справді, це відбувається на тлі нових правил релігійної діяльності в Китаї, що набудуть чинності 1 травня.
Згідно з новими правилами, колективні релігійні заходи, організовані іноземцями у Китаї, мають бути обмежені лише іноземними учасниками — за деякими винятками. Крім того, іноземному духовенству заборонено проводити релігійні заходи для китайців без запрошення китайського уряду, що суттєво обмежує діяльність іноземних місіонерів у країні.
Як зазначає Ши, на тлі цих суворих правил зростають ризики для єпископів або дієцезій, які сигналізують про свою вірність Ватикану.
Тепер, після смерті Папи Франциска, майбутнє угоди між Ватиканом та Китаєм залишається неясним. «Китайці багато брешуть про те, що вони мають намір робити з Ватиканом, — каже вона. — Китай зберігає перевагу, бо єдиний важіль впливу, який має Ватикан, — це його моральний авторитет».
На відміну від маоїстського режиму, Китай Сі Цзіньпіна не розгортатиме кривавих переслідувань християн, які могли би викликати міжнародний резонанс і призвести до економічних санкцій та інших неприємних наслідків для режиму.
«Китайці не наважуються відкрито розправитися з Церквою, тому вони хочуть замаскувати це і приховати під дипломатичними жестами, — стверджує Ши. — Вони відмовилися від кривавих практик періоду Мао, бо хочуть торгівлі з Заходом і західних інвестицій. І саме це визначає різницю між їхнім ставленням до уйгурів та ставленням до католицьких єпископів».
«Переслідування Церкви [в Китаї] є хірургічним»,— каже Ши, зазначаючи, що хоча КПК не практикує відкрите кровопролиття, однак режим вже ув’язнив 10 єпископів — деякі отримали понад десять років ув’язнення — і систематично перешкоджав призначенню нових єпископів у співпраці з Римом, оскільки єпископи, які залишилися в країні, рік за роком помирають через поважний вік. Режим також ліквідував низку дієцезій по всій країні.
«Вони переслідують єпископів і священників, — каже Ши. — Вони знають, що це ієрархічна Церква, тому не вдаються до масових арештів і ув’язнень, як це було з уйгурами. Їм не потрібно цього робити. Вони можуть обезголовити [Церкву], розправившись з єпископами, які не співпрацюють [з партією], про що їм відомо. Ось чому я вважаю, що їм треба бути у підпіллі».
Ши додає, що наразі католицьким єпископам загрожують жорстокі кари з боку режиму без належної правової процедури, багаторічна ізоляція, або ж їх можуть щодва місяці безстроково затримувати без попередження. Їх репресують, але таким чином, щоби не привертати уваги Заходу і не відштовхнути міжнародні інвестиції й торгівлю.
З огляду на прийдешній конклав, Ніна Ши сподівається, що наступний понтифік змінить відносини Ватикану з Китаєм і зрештою відмовиться від нестабільної угоди.
«Угода значно погіршила ситуацію, оскільки Ватикан тепер фактично прикриває Комуністичну партію Китаю і переслідування Церкви, — каже вона. — З 1990-х років у Ватикані діє політика утримання від критики Китаю щодо його ставлення до Церкви чи інших звірств, таких як примусові аборти чи політика однієї дитини. Я би також закликала кандидата на посаду посла США [у Ватикані] Браяна Берча спробувати відкрити їм очі на те, що приховується».