Причини цих злочинів — переважно грабіж, дурість і ненависть до християнства.
За статистикою французької Обсерваторії релігійної спадщини, протягом перших семи місяців 2020 року у Франції горіло дев’ять храмів. Минулого 2019-го зафіксовано 16 пожеж: у двох кафедральних соборах, 13 храмах і абатстві. Також, за даними французького МВС, щороку у Франції стається близько 80 актів вандалізму.
«Ці злочини зазвичай є наслідком пограбування, дурості та ненависті до християнства. Проте ми не маємо статистичних даних, яка з цих трьох мотивацій переважає», — каже історик архітектури, д-р Матьє Лурс, голова Наукового комітету Обсерваторії релігійної спадщини.
«Акти вандалізму скоюють найчастіше у відчинених храмах, за якими ніхто не доглядає. Треба довірених людей, які допомогли б охороняти святині; частина з них могла би жити при храмах постійно, — вважає д-р Лурс. — Натомість встановлення камер спостереження викликає питання щодо етики запису вірних під час молитви».
На думку експерта, стан сакральної архітектури у Франції залежить від заможності тієї чи іншої громади та політичної волі щодо утримання історичних будівель. «Багато, — каже науковець, — залежить від власника, тобто держави (у випадку кафедральних соборів) та муніципалітетів (у випадку менших храмів, збудованих до 1905р.) і самих парафій, які є власниками храмів, збудованих після 1905р.»
«Політична воля щодо утримання кафедральних соборів чи старовинних храмів є в багатьох місцях, хоча в сільських районах, де зменшується кількість населення, ситуація складна: зачиняються не тільки храми, а й адміністративні органи, школи. Саме там найчастіше руйнують храми і каплиці», — підкреслює д-р Лурс.
На думку голови Обсерваторії, французи добре ставляться до сакральної архітектури, а попри дедалі меншу кількість католиків, більшість людей хочуть бути похованими на католицьких кладовищах, що допомагає історичним культовим спорудам у Франції вижити і завдяки цьому вони не руйнуються.
«Храми у Франції — це також великі музеї, де зберігаються твори мистецтва, як наприклад, образ Іполіта Фландріна, який, на жаль, згорів у катедрі Нанта, — додає д-р Лурс, який віддавна закликає до співпраці з парафіями місцеві адміністрації, організації, фонди та туристичні центри для охорони сакральних пам’яток.
На запитання про відбудову катедри в Нанті д-р Лурс нагадав: міністр культури вважає, що її реконструкція після пожежі триватиме близько трьох років, а перед початком ремонтних робіт ще потрібно ретельно очистити храм від пилу та попелу.
Щодо собору Нотр Дам у Парижі експерт вважає, що ремонт можна закінчити за п’ять років. «На сьогодні заплановані роботи виконані і все йде добре. Шпиль буде відновлений, згідно з оригіналом, а зараз ми чекаємо на рішення щодо каркасу конструкції: чи вона буде з дерева, чи з іншого матеріалу».
«Франція має великий досвід у відбудові готичних храмів. Під час Другої світової війни зазнали сильних пошкоджень три кафедральні собори: в Реймсі, Нойоні та Суассоні. Всі три добре реконструйовані», — каже д-р Лурс.
За матеріалами: Gość Niedzielny
фінансово.
Щиро дякуємо!
