20 серпня Церква згадує святого Бернарда з Клерво. Вчитель Церкви і абат до сьогодні залишається свідченням віри та безкінечної Божої любові.
Чого можемо навчитися від нього сьогодні ми?
1.Любов до Марії
Велике богослужіння до Божої Матері св.Бернард розпочав після смерті своєї матері. Саме йому приписують авторство прекрасної молитви, відомої шанувальникам Пресвятої Діви. І хоча сучасні вчені вважають, що св.Бернард не міг її написати, та він безсумнівно дав міцну основу для її створення, бо окремі терміни і звернення до Марії можна знайти в його творах.
«Пам’ятай, о Пресвята Діво Маріє, що ніколи не чувано, щоб Ти покинула того, хто до Тебе прибігає, Твоєї допомоги шукає, Тебе про заступництво просить. Натхненний цією довірою до Тебе, о Діво над дівами і Мати, біжу, до Тебе приходжу, стаю перед Тобою як грішник у сльозах. О Мати Слова, не погордуй моїми словами, але милостиво почуй їх і вислухай. Амінь.»
Завдяки Бернарду культ Марії поширився Європою. З ним також пов’язані дві надзвичайні легенди за участю св.Бернарда і Марії. Перша розповідає про святого Марії Бернардові під час молитви «Радуйся, Маріє», коли Вона сама привітала Бернарда між закликами, а він велів їй замовкнути, бо «жінка в храмі має мовчати». Друга легенда пов’язана з так званою «лактацією св.Бернарда» й найчастіше представлена в живописі. Ця сцена показує момент, коли св.Бернард молився, щоб Марія показала, що Вона — Мати. Пресвята Діва відклала вбік маленького Ісуса, а з Її груді до уст Бернарда потекло молоко. Після екстазу святий сказав, що воно мало смак меду. Цікаво, що св.Бернарда називають «медовоустим», але з іншої причини, про яку розповімо пізніше.
2.Ораторські здібності
Святий Бернард був радником єпископів, пап і князів, а своїх п’ятьох братів, дядька і кільканадцять інших чоловіків намовив вступити до монастиря. Його філософські знання, аристократичне походження та ораторські здібності вплинули на все його життя і на орден цистерціанців. Жінки відвертали увагу своїх чоловіків і синів, щоб ті не впіймалися на погляд і проповіді св.Бернарда і не вступили до цистерціанців. У легендах написано, що Бернард «забрав до ордену все найкраще». Бернард також підтримував своїм авторитетом папу Інокентія ІІ проти антипапи Анаклета ІІ та сприяв припиненню схизми в Західній Церкві. Він також написав правило для лицарського ордену тамплієрів (Лицарі Храму Господнього) і сприяв його затвердженню Святим Престолом. Бернарда ще за життя, з огляду на його ораторські здібності, називали «оракулом Європи». Через 80 років по його смерті папа Пій ХІІ написав на честь святого енцикліку, яка починається словами Учитель медоточивий.
Правильне та ефективне використання мови нині забуте, а це насправді основний, часто навіть єдиний інструмент порозуміння. У св.Бернарда не було швидкого доступу до інформації, але ми сьогодні легко можемо знайти прості правила ефективного та шанобливого спілкування і вправи з риторики й ораторського мистецтва.
3.Витривалість
Тільки за час діяльності св.Бернарда постало 300 нових цистерціанських монастирів. Під час свого 63-річного життя він скликав ІІ Хрестовий похід, написав регулу для тамплієрів і сприяв її затвердженню, а також ревно обстоював чистоту віри. Написав багато творів та проповідей, а найбільш відомі з них — коментарі до Пісні Пісень та «Про Пресвяту Діву». Наполегливість і послідовність у діях, поєднані з містичною споглядальною молитвою, привели Бернарда до святості. Він залишив нам для наслідування вірність на Божому шляху.