У стосунках із Богом ми теж потребуємо вчителів, а хто може краще порадити, ніж ті, хто вже досяг святості?
Вони вже пройшли той шлях, на якому ми зараз стоїмо, тому варто використовувати їхню мудрість. Іноді дивує те, що люди, які жили за кількасот років до нас, мають так багато що нам сказати, і які цінні їхні поради.
Із цитат нижче ви можете дізнатися, що потрібно зробити, щоби уникнути молитов, які схожі на лиття води в дірявий горщик, — це необхідно для безперервного розвитку душі; як підготуватися до життя в раю, так, щоби не створювати проблем ангелам; що насправді відволікає нас від розвитку духовного життя і що потрібно усвідомити, щоби перестати беззастережно довіряти собі.
Серед святих авторів: Євагрій Понтійський (один з отців-пустельників, перший диякон Константинополя, який за порадою святої Меланії пішов у пустелю і став там відомим аскетом і вчителем духовного життя), святий Августин (єпископ Гіппона, людина великого розуму і ще більшого смирення, який наприкінці свого життя написав твір «Retractationum», де вказав і виправив помилки, які він зробив у своїх богословських роботах), святий Вікентій Феррер (домініканець із XV століття, майстер проповідей, яких приходили послухати тисячі людей, його називали Ангелом Апокаліпсису), а з сучасних — свята Тереза Бенедикта від Хреста (Едита Штайн — доктор філософських наук, асистент Гуссерля, яка навернулася до католицтва після прочитання автобіографії святої Терези Авільської) і святий Хосемарія Ескріва де Балагер (засновник руху мирян «Opus Dei», чудовий проповідник і видатний мотиваційний спікер, який глибоко довіряв Богу).
Тут ви також знайдете пораду від титана інтелекту, яким був святий Тома Аквінський, і цитати з на віки класичного твору, приписуваного іншому Томі — Кемпійському. Нарешті, фрагмент із творів бл. Каміли Баптисти Варано — італійської клариски, містички, яка споглядала Господні Страсті, але не так їхній фізичний вимір, як духовні страждання Ісуса під час Його мук.
Нехай Дух Господній буде з вами!
1.Приймай з обережністю похвали і поводься з ними, як із найгіршою отрутою (св. Вінсент Феррер ОР, «Трактат про духовне життя»).

2.Бездіяльність — це ворог душі (св. Бенедикт Нурсійський, «Регула»).

3.Добре в житті відмовляти перед відпочинком короткі молитви, читати книжки або присвятити хвилинку якимось побожним думкам (св. Вінсент Феррер ОР, «Трактат про духовне життя»).

4.Треба дуже добре усвідомити своє безсилля, щоби вилікуватися від наївної, безмежної довіри в свої «хочу» і «можу» (св. Тереза Бенедикта від Хреста (Едит Штайн), «Листи до Романа Інгардена).

5.Якщо перебування на молитві перевищує всяку іншу радість, тоді ти насправді знайшов молитву (Євагрій Понтійський, «Розділи про молитву»).

6.Існує одна річ, яка відволікає людей від духовного розвитку і старанної зміни на краще: страх перед труднощами або боротьбою (Тома Кемпійський, «Наслідування Христа»).

7.Щоб добре чинити, потрібно не просто щось робити, а робити це так, як треба, тобто діяти на підставі правильного вибору, а не тільки під впливом імпульсу або почуттів (Тома Аквінський, «Сума теології»).

8.«Так» від усього серця — для Бога. Широка «Усмішка» — для всіх. Мені здається, що ці два слова — єдина річ, яка призводить до того, що я рухаюся далі (св. Мати Тереза з Калькутти, «Йди, будь моїм світлом»).

9.Людино, навчися танцювати, бо ангели в Небі не знатимуть, що з тобою робити (св. Августин).

10.Якщо до вогню не підкладати дрова, то вогонь згасне, а якщо душа не додає чесноту до чесноти, то вона впаде (св. Каміла Баптиста Варано).

11.Той, хто нагромаджує в собі турботи і пам’ять про погане, а йому здається, що він молиться, схожий на того, хто черпає воду і вливає її до дірявої посудини (св. Євагрій Понтійський, «Про молитву»).

12.Знайди щоденно хоч би кілька хвилин для цієї благословенної самотності, такої необхідної для того, щоби духовне життя не зупинялося (св. Хосемарія Ескріва, «Шлях»).
