Поцілунок — це знак зцілення, примирення й любові. Він має глибше значення, ніж могло би здатися. У Біблії поцілунок є символом єдності, миру та зцілення — аж до хреста.
Поцілунок робить цілим
Чи можна зцілити людину одним поцілунком? У певному сенсі, так. Доктор Джон Готтман, відомий дослідник стосунків, стверджує, що тривалий 6‑секундний поцілунок здатний насправді покращити якість шлюбу. Більше того: регулярні поцілунки, за деякими дослідженнями, можуть продовжити життя до п’яти років. Не випадково в багатьох мовах слово «поцілунок» пов’язаний з ідеєю цілісності та зцілення.
Етимологічно, цілувати означає «робити цілісним, зцілювати, об’єднувати». Найдавніше справжнє значення — «бажати, щоб хтось (особливо той, хто вирушає в подорож, на війну) повернувся цілим і неушкодженим»; потім — «вітати»; потім — «торкатися губами на знак щирості бажання»; і, нарешті, сучасне «цілувати під час вітання, прощання або вираження інших позитивних почуттів».
Тож коли ми цілуємо або вітаємо когось, то символічно повертаємо його до життя, здоров’я і тепла. Сьогодні це виражається у простому жесті: коли дитина вдариться ліктем чи коліном — вона біжить до матері, щоб мама поцілувала болюче місце.
«Вітайте один одного святим поцілунком»
Біблія не боїться поцілунків. Вона не показує їх виключно як ознаку романтичних стосунків, але як вираження любові, вдячності та стосунків — між членами сім’ї, друзями, учнями і навіть пророками.
Святий Павло п’ять разів закликає: «Вітайте один одного святим поцілунком». У Книзі Буття читаємо про Лавана, який цілував своїх дочок та онуків, благословляючи їх перед розлукою. Зворушлива сцена прощання Ноомі з Руф та Орпою також відбувається з поцілунками та сльозами. Навіть Мойсей та Аарон вітають один одного поцілунком дорогою до Єгипту.
І хоча це жест ніжності — це не просто ритуал, а знак благословення, молитви й духовної присутності.
Поцілунок ранить і зцілює
Біблія показує також і «зворотний бік медалі». Саме поцілунком Юда зраджує свого Вчителя. Але ця зрада стає ворітьми до найбільшого зцілення — до Спасіння. Ісуса, зрадженого поцілунком, цілує — з‑цілює — Отець: через воскресіння.
Псалмоспівець пророчо пише: «Милосердя й вірність зустрінуться, праведність і мир поцілуються» (Пс 85,11). Отож поцілунок може бути як знаком зради, так і символом остаточного примирення.
Коли ви востаннє цілували свою дружину?
Як знаємо з порад доктора Готтмана, щоденний поцілунок — трохи довший за звичайний — творить дива в поліпшенні подружніх стосунків. Тож, можливо, варто було би щодня вітати свого чоловіка чи дружину щирим, глибоким поцілунком? Не символічним, а жестом любові. Друг-священник розповів мені, що заохочував подружні пари робити це під час реколекцій, і за кілька тижнів отримав електронного листа від одного з учасників: «Я почала його цілувати щоранку та щовечора — і щось змінилося. Він почав мене слухати!»
Поцілунок подібний до компаса: він показує, хто для нас справді важливий. Щоденний жест ніжності між подружжям стає знаком безпеки й любові також і для дітей. Дитина, яка бачить, як тато з любов’ю цілує маму, почувається більш любленою і захищеною.
Поцілунки для дітей — і не лише для маленьких
Кожен із батьків знає, як сильно нас тягне поцілувати немовлятко: голівку, ніжки, ручки… Діти потребують поцілунків — і ті, що старші, теж.
Повсякденне сімейне життя, сповнене поцілунків, вчить нас, що ми виявляємо любов через дії та конкретні жести. І хоча підліток часто відбивається (він же майже дорослий!), однак теж приймає поцілунок, сповнений любові. Бо це йому нагадує: тебе люблять, тебе завжди раді бачити.
І, можливо, саме ці домашні поцілунки захистять його від сліпого пошуку кохання, де легко постраждати.
Який поцілунок для кого?
Не кожен поцілунок має однакове значення. Цього теж потрібно навчати.
Романтичний поцілунок — для чоловіка чи дружини. Дружній — для коханих, дітей, родини. Ще досі зберігся гарний звичай цілувати жінці руку, а єпископові — перстень, на знак поваги. У деяких країнах, вітаючи одне одного, ми цілуємо друзів у щоку.
Звісно, дітей та молодь потрібно навчати, що не кожен поцілунок безпечний. Що поцілунок — це не веселощі чи емоційна валюта. Ми не з кожним підряд цілуємося, а поцілунок в губи у нашій культурі призначений лише для романтичних стосунків.
«Вітайте один одного святим поцілунком» — не просто метафора
Варто пам’ятати, що християнство не відмежовується від тілесності, від жестів і почуттів. Навпаки — воно виражає духовне в тілі. У поцілункові можна передати любов, мир, благословення. Це щоденне таїнство стосунків.
Якщо поцілунок робить людину «цілісною» — як підказують стародавні мови та біблійні жести, — то, можливо, сьогодні варто себе запитати: кому я можу сьогодні подарувати цю часточку добра?
І молитися, щоб наші поцілунки — святі, теплі, люблячі — зцілювали, а не ранили. Як поцілунок Отця, який творить все нове.
Переклад CREDO за: Богна Бялецька, Aleteia
фінансово.
Щиро дякуємо!
