Декого дивує, що Розарій ми молимося перед виставленими Пресвятими Дарами, а не, наприклад, перед образом Богородиці. Всупереч тому, що видається, Розарій є, однак, молитвою, яка зосереджується не довкола Неї самої, а довкола Доброї Новини про нашого Спасителя.
Непорозуміння, пов’язані з визначенням, чим є Розарій, імовірно, виникли через певні випадковості. Колись він мав різні форми, його навіть звали Псалтирем Пресвятої Богородиці. Проте символіка цієї молитви корениться у Біблії, а головна тематика медитації зосереджується довкола сцен, пов’язаних із життям і смертю Ісуса Христа, Спасителя світу, і тим, що Він звершив.
Неспокійне серце людини
Початки Розарію сягають часів, коли люди не вміли читати, ані писати. Якщо ця молитва мала відсилати людину до читання Псалмів, то своє значення мала також кількість промовлених Аве. Отже, якщо Псалмів усіх є 150, то кожна з розарієвих тем складалася з п’яти десятків, які, помножені на три кола, давали 150 молитов.
Становище дещо змінилося після того, як Йоан Павло ІІ впровадив нову частину — таємниці Світла. Однак на сьогодні вже не має такого значення точна кількість зі 150 «Радуйся», оскільки молитва Розарію вже давно не є своєрідним замінником Літургії Годин (Бревіарію) для неписьменних. Це самостійна молитва медитативного характеру, до якої той самий Йоан Павло ІІ дозволив навіть додавати «власні» таємниці з євангельських подій, які хочемо промолити.
У чому має полягати Розарієва медитація? На жаль, термін «медитація» сьогодні сильно пов’язаний зі східними нехристиянськими практиками, які не ведуть до Живого Бога. Вписуючи у пошуковик слово «медитація», отримуєш купу реклами йоги. Також пропонуватимуться практики буддизму, таоїзму, конфуціанства чи індуїзму. Сумно, що поняття, яке стосується особливих роздумів над трансцендентною дійсністю, в християнських країнах асоціюється з дійсністю, чужою релігійно і культурно.
Ну то про що ж ідеться у розарієвій медитації? Читання «авемарій» має насамперед виконувати таку роль, яку, наприклад, у багатьох молитовних спільнотах виконує читання Псалтиря. Ченці не зосереджуються на суті слів, які вимовляють, але на одному тоні немовби «проковзують» над сенсом окремих слів, аби залучити розум до роздумів над конкретною темою. В розарієвій молитві ці теми, над якими ми зупиняємося, випливають з окремих таємниць, які водночас служать почерговим розкриттям євангельських подій.
Ця медитація має дуже стару традицію, яка сягає тисяч років до Христа. Її цінність має не тільки релігійне значення. Як підкреслюють знавці теми, також і в психологічному аспекті на неї варто поглянути як на панацею у щораз то більш навіжені часи. Медитація зазвичай заспокоює нас, немовби підтверджуючи тезу св. Августина, що неспокійне серце людини, доки не заспокоїться в Богові.
Динаміка, характерна для любові
Все почалося в ранньому Середньовіччі. Провозвісником розарієвої молитви став блаж. Домінік Пруський, монах-картузіанець. То він поділив життя і діяльність Христа на окремі таємниці, яких спершу було аж 50. Оскільки всіх їх було важкувато запам’ятати, домініканці в Кельні скоротили число таємниць до 15. Церковного мандату цій молитві надав Пій V, який після Тридентського Собору офіційно затвердив цю форму побожності 1569 р. Він змінив 4 Славну тайну: Успіння Пресвятої Богородиці на Внебовзяття Пресвятої Богородиці, а також 5 тайну: Друге пришестя Христа на Вінчання Марії Діви на Царицю неба і землі. Саме він звернув увагу на те, що таємниці Розарію слід медитувати, а не промовляти. Затверджений Пієм V, розарій не змінився аж до початку ХХІ століття, коли Йоан Павло ІІ доповнив його таємницями Світла. Попри те, що папа представив цю частину тільки як свою пропозицію, його ініціатива була підхоплена в усій Церкві, й нині її практикують повсюди.
Йоан Павло ІІ підкреслив: «аби зрозуміти Розарій, треба увійти в психологічну динаміку, властиву любові». Повторювання слів любові має привести до вироблення позиції любові серцем і життям.
Розарієву молитву багато разів казала молитися Матір Божа під час різних своїх об’явлень. До найвідоміших належить послання з Фатіми, де народилася практика перших субот місяця, або ж не менш популярні молебні кожного 13‑го числа місяця, від травня до жовтня. Під час цих молебнів одним із найважливіших елементів є саме Розарій, до якого заохочувала Богородиця, обіцяючи багато благодатей через цю молитву.