З огляду на роботу або навчання деякі пари живуть у зв’язку на відстані. Це досвід, який виявляється знести важко, а іноді й просто неможливо.
У наші часи щоразу більше пар — навіть вінчаних — змушені жити у зв’язку на відстані. Без огляду на те, чи це викликано професійними потребами, чи пов’язане з освітою чи ще якимись іншими причинами, — з такою ситуацією мати справу нелегко.
Як за таких умов наш зв’язок будувати?
Пишіть листи
Найперша порада — пишіть одне одному. Нерідко ми більше спроможні сказати пишучи, ніж говорячи. Надто ж чоловік, який рідко має призові місця в мистецтві слухати й розповідати. Мій батько, бувши у полоні в Німеччині, щодня писав листи до своєї молодої дружини, використовуючи страхітливо жалюгідний олівець, на шматках паперу, роздобутого аби де. А його кохана прочитала ці листи аж після звільнення…
Війна скінчилася, а інтернет нині багато чого полегшує, дякувати Богу!
Зустрічайтеся в молитві
Друга порада — щодня зустрічайтеся в молитві. Чи ми бачимося, чи не бачимося, чи ми близько, чи далеко, чи у нас медовий місяць у розпалі, а чи ми бредемо крізь перші (а тим більше якщо не перші) розчарування й непорозуміння, — ми разом у Божій руці. Серце Христа — це найкоротший шлях, що провадить від одного серця до іншого.
Особливо Євхаристія є тим привілейованим місцем, де подружня спільнота віднаходить себе, поглиблюється, очищується та зміцнюється. Христос полюбив свою Церкву й віддав себе за неї, запрошуючи тим самим віруючі подружжя, щоби також і вони, зі свого боку, включились у цю благодать дару, що є секретом стосунків.
Живіть без напруження
Третя порада — звісно, максимально використайте ті хвилини, коли можете зустрітися. Однак живіть ними без стресу, без напружень, без неспокою, щоб надолужити втрачений час. Якраз навпаки: поводьтеся якнайбільш природно, наскільки це можливо, відкривайте заново смак простих речей, радість від спільного виконання звичайних занять, таких як покупки, облаштування свого гніздечка, виїзди й повернення, зустрічі. Вочевидь це не стає на заваді пустити фантазію в політ і приготувати щось на пам’ятку.
І не забувайте про сміх!
Для мотивованого подружжя, об’єднаного прагненням ходити Господніми шляхами, це також нагода скласти певну жертву. Я би міг сказати — зречення, однак у сучасній мові це слово радше підкреслює факт позбавлення чогось, тоді як ідеться про те, щоби підкреслити дар — дар, який одне з вас готує для іншого, але також дар, який ви разом складаєте Господу. Така жертва має свою ціну і значення для домашнього вогнища, як і для духовної плідності.
А також не забувайте про спів, сміх і вільне дихання!
Переклад CREDO за: Ален Бандельє, Aleteia
фінансово.
Щиро дякуємо!
